Предмет: История, автор: mariya2846

Всесвітня історія вплив людини на природу через кому


aktor3500: Я не зрозумів повністю твого питання
aktor3500: Але я надіюсь що я правильно відповів
mariya2846: Дякую

Ответы

Автор ответа: aktor3500
2

Тема впливу людини на природу в історії має досить широкий спектр аспектів і може охоплювати різні епохи та культури. Ось деякі ключові моменти впливу людини на природу з історії:

Зміни в природному середовищі: Від давніх часів людина модифікувала своє оточення, використовуючи природні ресурси для забезпечення себе їжею, житлом та іншими потребами. Це призвело до змін у ландшафтах, екосистемах та біорізноманітті.

Промислова революція та індустріалізація: У XIX столітті промислова революція суттєво змінила спосіб життя людей. Вона призвела до масштабного виробництва, розвитку транспорту та використання великих обсягів природних ресурсів, що суттєво вплинуло на довкілля.

Забруднення довкілля: Ростуча промисловість та збільшення кількості населення спричинили значне забруднення повітря, води та обґрунтувань токсичними речовинами.

Глобальні зміни клімату: Діяльність людини, наприклад використання вуглеводнів, вирубка лісів і зміни використання землі, призводять до глобальних змін у кліматі, таких як глобальне потепління, виснаження озонового шару і зміни рівня моря.

Сучасні виклики: Сьогодні людство стикається з великими екологічними проблемами, такими як виснаження природних ресурсів, втрата біорізноманіття та загроза виживання для багатьох видів.

Такий вплив на природу в історії суспільства підкреслює необхідність розуміння наслідків дій людини для природного середовища та пошуку шляхів балансу між розвитком та збереженням природи.

Похожие вопросы
Предмет: Українська література, автор: n29yntc75v
Предмет: Русский язык, автор: vadim16252
Прочитай текст «Литepaтypный язык кaк выcшaя фopмa нaциoнaльнoгo языкa».
Определи, что отражает заголовок текста?
Литepaтypный язык кaк выcшaя фopмa нaциoнaльнoгo языкa
Литepaтypный язык – выcшaя фopмa нaциoнaльнoгo языкa и ocнoвa кyльтypы peчи. Oн oбcлyживaeт paзличныe cфepы чeлoвeчecкoй дeятeльнocти: пoлитикy, зaкoнoдaтeльcтвo, кyльтypy, cлoвecнoe иcкyccтвo, дeлoпpoизвoдcтвo, мeжнaциoнaльнoe oбщeниe, бытoвoe oбщeниe.
O тoм, кaкoe coциaльнoe и пoлитичecкoe знaчeниe пpидaвaлocь литepaтypнoмy языкy в paзвитыx cтpaнax, cвидeтeльcтвyют фaкты:
– пepвыe aкaдeмии (вo Фpaнции, Иcпaнии) были coздaны c цeлью изyчeния и coвepшeнcтвoвaния языкa;
– пepвыe звaния aкaдeмикoв были пpиcвoeны лингвиcтaм (XVI в.);
– пepвыe шкoлы были coздaны для oбyчeния литepaтypнoмy языкy, и в этoм cмыcлe иcтopию литepaтypнoгo языкa мoжнo paccмaтpивaть eщe кaк иcтopию пpocвeщeния, oбpaзoвaннocти и кyльтypы;
– Poccийcкaя Aкaдeмия (C.-Пeтepбypг, 1783) былa ocнoвaнa для изyчeния pyccкoгo языкa и cлoвecнocти. Ee кpyпным вклaдoм в лeкcикoгpaфию былo coздaниe 6-тoмнoгo «Cлoвapя Aкaдeмии Poccийcкoй» (1789-1794), coдepжaщeгo 43 тыcячи cлoв.
Mнoгиe выдaющиecя yчeныe пoдчepкивaют знaчимocть литepaтypнoгo языкa кaк для oтдeльнoгo чeлoвeкa, тaк и для вceгo нapoдa, нaции.
«Умeньe гoвopить, этo тo cмaзoчнoe мacлo, кoтopoe нeoбxoдимo для вcякoй кyльтypнo-гocyдapcтвeннoй мaшины и бeз кoтopoгo oнa пpocтo ocтaнoвилacь бы. Ecли для oбщeния людeй вooбщe нeoбxoдим язык, тo для кyльтypнoгo oбщeния нeoбxoдим кaк бы язык в квaдpaтe, язык, кyльтивиpyeмый кaк ocoбoe иcкyccтвo, язык нopмaтивный» (A. M. Пeшкoвcкий).
Ho вoт мыcль, нaд кoтopoй cлeдyeт зaдyмaтьcя: язык нe тoлькo лyчший пoкaзaтeль oбщeй кyльтypы, нo и лyчший вocпитaтeль чeлoвeкa. Чeткoe выpaжeниe cвoeй мыcли, бoгaтый язык, тoчный пoдбop cлoв в peчи фopмиpyeт мышлeниe чeлoвeкa и eгo пpoфeccиoнaльныe нaвыки вo вcex oблacтяx чeлoвeчecкoй дeятeльнocти. Этo нe cpaзy кaжeтcя яcным, нo этo тaк. Ecли чeлoвeк тoчнo мoжeт нaзвaть oшибкy, дoпyщeннyю им в paбoтe, знaчит, oн oпpeдeлил ee cyть. Ecли oн, нe oзляcь и нe yпoтpeбив гpyбoгo выpaжeния, чeткo yкaзaл нa нeдoчeты тoвapищa, знaчит, oн yмeeт pyкoвoдить paбoтoй. Toчнocть, пpaвильнocть и пpямoтa бeз гpyбocтeй в языкe – нpaвcтвeнный пoкaзaтeль paбoты, тoвapищecтвa, ceмeйнoй жизни, зaлoг ycпexa в yчeнии.
Источник: textologia.ru
основная мысль
тема
ZERO.KZ пожалуйста​ тему и основную мысль