Предмет: Українська література,
автор: varvaradrajv
Додайте коментар до сюжету вірша Ліни Костенко на основі власних вражень.
Повернення Шевченка
Заслання, самота, солдатчина. Нічого.
Нічого — Оренбург. Нічого — Косарал.
Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого.
Нічого, якось жив і якось не вмирав.
Вернувся в Петербург, і ось у Петербурзі —
після таких років такої самоти! —
овацію таку йому зробили друзі! —
коли він увійшов.
І він не зміг іти.
Він прихилився раптом до колони.
Сльоза чомусь набігла до повік.
Бо, знаєте… із каторги в салони…
не зразу усміхнеться чоловік…
Ответы
Автор ответа:
1
Ответ:
Цей вірш Ліни Костенко глибоко зворушив мене. Поетеса майстерно відтворює долю геніального Тараса Шевченка - роки заслання, самотності, приниження. І раптом - щире визнання та овації після повернення до Петербурга.
Мене вразила картина, як сльоза набігла до очей Кобзаря. Адже він пережив стільки горя, але залишився мужнім і незламним. І раптом одна мить людської уваги нарешті зруйнувала цю броню стриманості.
Це свідчить про велич Шевченкової душі. Він цінував не славу чи визнання, а справжні людські почуття. Навіть після років самотності він лишився відкритим до добра, яке його нарешті знайшло.
Глибокий і проникливий вірш. Закарбувався в моєму серці.
Похожие вопросы
Предмет: Математика,
автор: sinanton40
Предмет: География,
автор: anahasyank
Предмет: Математика,
автор: Аноним
Предмет: Математика,
автор: son488653