Тема твору, Чудесні пташки
Ответы
Чудесні пташки
Петрик жив зі своїми батьками i великого міста. Якраз
навпроти їхнього будинку стояла стара хатиночка. У тій хатиночці
жила старенька бабуся. Біля її хати невеличкий город, де росли
картопля, цибуля, морква, петрушка, з десяток соняшників, а серед
городини цвіли голубi крученi пича ногарячі айстри. І ще
росли там дві яблуні - одна антонівка, а друга путівка... Яблуні
щовесни рясно цвіли ніжним цвітом, та яблук на них родило мало, бо
листя об'їдала гусінь, а як і достигне якийсь там десяток, - усі були
червиві... Чому? Та тому, що шкідники - плодожерка та золо гузка -
звивали собі на яблунях кубельця з яєчками. Навесні з цих яєчок
виплоджувалася ненажерлива гусінь, що поїдала яблука. А старенька
бабуся не мала сил пообирати кубельця.
Якось Петрик приніс у хату кілька дощечок та почав ці дощечки
стругати.
- I що ото ти майструєш? - запитав татко.
Я, татку, хочу зробити шпаківню! Повісимо шпаківню на
каштані, прилетять навесні птахи, оселяться у нас і виведуть діточок. А
як шпак, тату, співає, якби ти знав!
Татко посміхнувся.
- Я, Петрику, знаю, як співають шпаки! Вони не лише хороше
співають. Шпаки сади наші, наші ліси й поля від шкідників бережуть,
від гусенi, вiд сарани, совки... Хочеш, я допоможу тобі шпаківню
змайструвати?
Шпаківню повісили на каштані. А на тому каштані, у стовбурі,
височенько над землею було невеличке дупло. Через деякий час на
гілочку сіла пташка, підстрибнула й пурхнула в дірочку.
- Синичка! - вигукнув Петрик. - Це вона собі кубельце мостить.
Треба стерегти, щоб часом собака її не налякала! Тепер у нас на
каштані будуть і шпаки, й синички! От здорово!
I таки справді, у дуплі на каштанi звили собi гніздечко синички.
Настала весна. Прилетіли шпаки і оселилися в Петриковiй
шпаківні.
Зацвіли садки...
Дуже рясно цвіли яблуні біля бабусиноï хатинки...
Якось бабуся вивела свою кiзоньку пастися, побачила Петрика та
й каже:
- Ти не знаєш, хлопчику, де взялися пташки - шпаки і синички,
Вони геть чисто всі кубельця гусенi на моïх яблуньках поклювали.
- То наші шпаки і наші синички, вони на нашiм каштані живуть.
Восени на бабусиних яблуньках рясно-рясно вродило яблук - і
антонівки, і путівки.