письмовий переказ від імені героя
Ответы
Ответ:
Я — Максим Беркут, син тухольського бесідника Захара. Я живу в селі Тухля, що на Карпатах, де ми вільні і незалежні від князів і татар. Я люблю свою землю, свою громаду і свою дівчину Мирославу, дочку боярина Тугара Вовка. Ми познайомилися, коли я проводив її батька і його друзів на лови в наші ліси. Я врятував її від розлюченої ведмедиці, і вона полюбила мене за мою сміливість і доброту. Але її батько не хотів дати її за мене, бо вважав мене смердом і недостойним його доньки. Він хотів забрати наші землі і підкорити нашу громаду. Але ми не далися йому, і встали на захист своєї волі. Ми зібралися на копу під великою липою, де мій батько Захар Беркут говорив про нашу історію, наші права і нашу гідність. Він закликав нас не піддаватися насильству і не зраджувати своїх братів. Ми поклялися йому бути вірними і однодумними. Але Тугар Вовк не зупинився. Він запросив до себе татарського хана Бурондука, щоб той допоміг йому підкорити нас. Але ми були готові до оборони. Ми заблокували тухольський прохід, щоб не пропустити ворогів. Ми відбили їхні атаки, ми вбили їхнього хана, ми вигнали їх з нашої землі. Ми перемогли, бо ми були сильні духом і тілом, бо ми були об’єднані і віддані один одному, бо ми були синами Захара Беркута. А Мирослава стала моєю дружиною, і ми були щасливі.
Объяснение:
Іван Франко. «Захар Беркут»