Твір на тему один день із життя середньовіччя дівчини
Ответы
Ответ:
ответ не мой, я слишком тупая для этого
Объяснение:
Селянство — найнижчий стан у соціальній структурі феодального суспільства, але важливий і необхідний. Селяни перебували поза феодальною ієрархією, вважалися не васалами, а підданими.
Життя в середньовічній Європі було сповнене небезпек, і селянинові доводилося шукати захисту в могутнього сеньйора. В обмін на це сеньйор присвоював право на землю селянина і примушував його відбувати повинності — сплачувати оброк чи відробляти панщину. Панщиною називались усі дармові роботи селян у господарстві сеньйора. Вони обробляли панські поля, будували і лагодили його будинок, комори і мости, чистили ставки, ловили рибу. Оброк — частина продуктів (зерно, худоба, птиця тощо), яку селянин зобов'язаний був сплачувати своєму сеньйору.
Господарство селянина за своїм характером було натуральним, тобто все необхідне для життя вироблялося на місці: від продуктів харчування до ремісничих виробів. Тільки по деякі товари, зокрема по сіль чи залізо, доводилося вирушати до місць, де вони вироблялись, і там обмінювати їх на продукти своєї праці. Гроші у селян були рідкістю. Крім того, селянин був і особисто залежним: сеньйор судив його своїм судом. Але на середньовічному Заході він все ж таки не був безправним і виключеним із системи права. Якщо селянин справно виконував повинності, сеньйор не міг відмовити йому у користуванні земельною ділянкою, на якій працювали його пращури.
Усі ці обмеження свободи протягом тривалого часу не сприймалися селянами як надто обтяжливі. Розміри повинностей та оброку, що не змінювалися століттями, були могутньою регуляційною силою середньовіччя, з якою рахувалися всі. Будь-які відхилення від традицій призводили до прояву невдоволення або до виступів селян.
Ответ: У проміжку вікових віх, коли рицарі вбилися в латах,
Жила дівчина в середньовіччі, де час тече власним шляхом.
Вранці з першим промінням світанкових променів,
Вона прокидалась в хаті з мішаним запахом трав і вогню.
Коли вітерець піднімав ковдру із вовни,
Дівчина вставала, готуючи сніданок у цей ранок осінній.
Час вона витрачала на роботи по хаті,
Чистила та готувала наливки та злаки.
Зібрана зерном з ранніх вечорів перед цікавою порою,
Дівчина пекла величезний хліб, з запахом випічки та тепла злота.
Її дні були важкі, праця наповнювала кожен час,
Але вона знала, що в її руках сила творити відчуття класу.
Вона плела корзини, шила одяг і гуляла на дібровах,
Де співали птахи, а ліс був найбільшим богатством.
Після дневного світла, коли тіні вже стають довшими,
Дівчина збиралася до вечора, танцюючи та співаючи.
Вона слухала старі легенди та казки свого народу,
Розмірковуючи про витоки та корені їхньої культури.
І коли ніч приходила, зорі яскраві освітлювали вулиці,
Дівчина лягала, звільняючи свої мрії від часових меж.
Вона знала, що середньовіччя дало їй дивний дар,
І цей день лишався незабутнім, у світі, повному загадок віддалі.
Объяснение: можеш скоротити