Літа мої і зими, Скільки б не стало літ, Доти живі усі ми,
Доки живий цей світ. Доки простори відкриті Птахові й кораблю. Доки на цьому світі
Я ще цей світ люблю. Доки...
А справді, доки Сіятиме жалі Найласкавіший дотик Мови моєї землі.
Мова твоя, Україно,
З подиху солов’їв. Мова моя солов’їна — З присмерку Соловків. Мову мою і землю
Я відкриваю знов. Як її відокремлю
Від усесвітніх мов, Мука моя й основа...
Тільки на все життя Стане Книгою Слова Книга твого Буття.
Виписати епітати та метафори
Ответы
Цей вірш виразно висловлює почуття любові та відданості до рідної землі, в Україні. Давайте розглянемо кілька епітетів та метафор, які можна виокремити з цього вірша:
Епітети:
"Найласкавіший дотик мови моєї землі" - тут "найласкавіший" надає мові землі властивість ніжності та любові.
"Мова твоя, Україно, з подиху солов’їв" - "солов’їв" створює образ ніжних і гармонійних звуків, пов'язаних із мовою.
Метафори:
"Доки на цьому світі я ще цей світ люблю" - використання "цей світ" може вказувати не лише на фізичний світ, але й на світ почуттів, цінностей та духовних переживань.
"Мова моя солов’їна — з присмерку Соловків" - тут метафора "солов’їна" зображує мову як щось виразне, красиве та мелодійне, а "присмерк Соловків" може вказувати на важкі часи чи період випробувань.
Метафора в останньому рядку:
"Стане Книгою Слова Книга твого Буття" - тут використання "Книгою Слова" та "Книга твого Буття" може символізувати важливість мови та національної спадщини як ключового компонента історії та самоідентифікації.
"Стане Книгою Слова Книга твого Буття."
Тут метафора "Книгою Слова" вказує на мову як на щось цінне і невичерпне, що містить в собі значення, традиції, культурні аспекти тощо. "Книга твого Буття" використовується для того, щоб підкреслити важливість мови в формуванні та вираженні життєвого шляху, історії та
Таким чином, ця метафора виражає глибоке розуміння важливості мови та її ролі у визначенні історії та буття людини чи нації.