Художній твір на тему "Вічна пісня дитинства" ( за М. Стельмаха Гуси-лебеді летять)
ДАЮ 35 БАЛОВ!
Ответы
Сергій Стельмах, у своїй поезії "Гуси-лебеді летять", розкриває тему вічності дитинства. У вірші відчувається невинність і легкість, яка притаманна дитячому світогляду. Автор використовує образ гусей і лебедів, які летять у вирій, щоб символізувати невагомість та радість дитинства. Твір вражає своєрідністю образів і ніжністю виразу, залишаючи в серці читача невичерпну "вічну пісню дитинства".
Ответ:
У затишному селі, серед високих трав і шелесту лісу, розквітає вічна пісня дитинства. Тут, де час розпливається в м'яких променях сонця, де кожен вітерець ніс легкий шепіт гусей та весняних квітів, гомонить чарівна мелодія юнацьких років.
Літають гуси-лебеді над відерцем річки, та їхні крила розмітають блискучі відблиски сонця. Це, ніби весняна пісня невинності, котра виростає в душі кожного дитинства, надаючи йому безсмертя. Гомін крил та щебетання пернатих друзів стає як своєрідний гімн тієї дитячої ніжності, що перетинає віки.
Тут, у цьому світлому оазисі, де кожен день – це чарівний келих дитинства, чується музика невинності і радісного дива. Гуси-лебеді, наче посланці від самої природи, виводять на танець своїх малих, обіймаючи небеса грацією і легкістю.
Спільно з вічним сміхом дитинства, ця пісня вражає серце своєю простотою та гармонією. Її мелодія несе у собі безмежність вірності і довіри, що протягом життя як магніт притягує спогади про безтурботні ігри та весняні пригоди.
І коли зорі розцвітають на небесному полотні, коли гуси-лебеді знову повертаються додому, ця вічна пісня дитинства залишається в наших серцях, розпускаючись як чарівний квітник, який завжди нагадує нам, що діти мили, як гуси-лебеді, летять в невідоме, несучи в собі безсмертя власного веселим пір'єм.