Чому М. Грушевський не виступив з осудом дій радянської влади? Як він це пояснює?Срочно даю 50 баллов
Ответы
Відповідь:
Михайло Грушевський – одна з найпомітніших українських постатей ХХ століття. Він творив українську історію, з одного боку, як автор багатотомної «Історії України-Руси», з іншого – як громадсько-політичний діяч та голова Центральної Ради.
Сто років тому, в березні 1919 року, Михайло Грушевський залишив Українську Народну Республіку й виїхав за кордон. А через п’ять років, у березні 1924 році, він повернувся уже до радянської України. Тобто, виїхав він із УНР, а повернувся в УРСР.
Про життя Грушевського після Центральної Ради Радіо Свобода спілкувалося з істориком, завідувачем Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світланою Паньковою.
Коли 29 квітня 1918 року відбувся гетьманський переворот, то Грушевський деякий час переховувався у казармах січових стрільців – підрозділ, який чи не єдиний лишився до нього лояльний. А потім його сліди губляться. Що він робив потім?
– Направду, нас сам Михайло Сергійович заплутав щодо того, де він перебував у перші дні після гетьманського перевороту. І мене завжди насторожувала знімка 1 травня 1918 року, де Грушевський у світлиці: піаніно, карта, книги, а він за столом із тарілкою.
Відбувається антигетьманське повстання, гетьмана скидають, відновлюється УНР. Люди, які скинули гетьмана, збираються ділити владу, має відбутися відомий Трудовий конгрес. У цей час Володимир Винниченко, на той момент голова Директорії УНР, згадує про «заздрісного нечесного дідка Грушевського». Винниченко мало про кого компліментарно відгукувався, але, все-таки, що такого Грушевський робив одразу після Гетьманату?
– До початку Трудового конгресу Грушевський продовжив писати свої праці. З приходом Директорії й відновленням УНР Грушевський обирається до Трудового конгресу делегатом від своїх земляків-чигиринців.
– Даруйте, але Грушевський народився в Холмі.
– Так, але його рід походить із Чигиринщини.
Михайло Грушевський намагається на Трудовому конгресі заявити про те, що потрібно відновити всі закони Центральної Ради й саму Центральну Раду, як інституцію.
Пояснення: