Предмет: Математика, автор: MariaDubikovska

Відстань між пристанями 72 км. Власна швидкість човна становить 21 км/год. За який час човен подолає відстань між пристанями, рухаючись проти течії, якщо, рухаючись за течією, він долає цю відстань за 3 год?
Нужно СРОЧНО!

Ответы

Автор ответа: gursvita133
1

Ответ:

Пошаговое объяснение:

Давайте позначимо швидкість течії через

v

t

, швидкість човна відносно води (при русі за течією) через

v

c

, і швидкість човна відносно води (при русі проти течії) через

v

r

.

Знаємо, що швидкість човна відносно води при русі за течією -

=

21

v

c

=21 км/год.

При русі проти течії швидкість човна відносно води

v

r

 можна знайти, віднявши швидкість течії

v

t

 від швидкості човна при русі за течією:

=

v

r

=v

c

−v

t

Відомо, що човен подолає відстань між пристанями за 3 години при русі за течією. Таким чином, відстань дорівнює швидкість помножити на час:

Відстань

=

×

Час

Відстань=v

c

×Час

Підставимо відомі значення:

72

км

=

21

км/год

×

3

год

72км=21км/год×3год

Звідси отримаємо швидкість течії:

=

72

км

3

год

=

24

км/год

v

t

=

3год

72км

=24км/год

Тепер можемо знайти швидкість човна при русі проти течії:

=

21

км/год

24

км/год

=

3

км/год

v

r

=21км/год−24км/год=−3км/год

Швидкість човна відносно води при русі проти течії дорівнює 3 км/год. Тепер можемо знайти час, за який човен подолає відстань проти течії:

Час

=

Відстань

Швидкість

=

72

км

3

км/год

=

24

год

Час=

Швидкість

Відстань

=

3км/год

72км

=24год

Отже, човен подолає відстань між пристанями проти течії за 24 години.

Автор ответа: Fejkmd
3

Відповідь:

Покрокове пояснення:

1) 21 x 3 + 3 x X(швидкість течіі самоі річки) =72  2) 63 + 3x =72 3) 3x =9 4) x = 3 км/год швидкість річки  5) 21 - 3 = 18 км/год - швидкість човна проти течіі 6) 72 : 18 = 4 години знадобиться човну , щоб подолати відстань між пристанями , рухаючись проти течіі

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: malinoshka8
ДУЖЕ ТЕРМІНОВО!!
Зі складеного вами тексту випишіть речення з мовними поняттями: 1) просте ускладнене речення однорідними членами, вставним словом, відокремленою обставиною, 2) просте ускладнене речення з відокремленою прикладкою, 3) складне речення зі складеним підметом, 4) складносурядне речення, частини якого розділяються тире, 5) складнопідрядне обставинне речення із різними типами підрядності, 6) безсполучникове речення, у якому одна частина неповне речення.
текст:
Спроба зрозуміти природу щастя завжди була актуальною для людства. Сучасне суспільство втратилося у шалених ритмах, переслідуючи зовнішні успіхи і матеріальне благополуччя. Проте, роздуми про справжнє щастя невіддільні від вивчення творчості видатних особистостей, таких як Григорій Сковорода, Микола Гоголь та Пантелеймон Куліш.
Сковорода, український філософ і поет ХVІІІ століття, вважав, що справжнє щастя полягає в духовному самовдосконаленні. Він прагнув до гармонії між тілом і душею, вірив у важливість внутрішнього розвитку та духовної глибини. Для нього щастя було неподільним від усвідомлення свого існування та взаємодії з навколишнім світом.
Микола Гоголь, відомий російський
письменник, в своїх творах висвітлював парадокси пошуку щастя у суспільстві. Його персонажі, вплетені в комічні або фантастичні сюжети, часто втрачали сенс життя у вихорі зовнішніх подій. Гоголь підкреслював важливість внутрішнього світу та особистісного зростання як ключових компонентів справжнього щастя.
Пантелеймон Куліш, український письменник і громадський діяч ХІХ століття, розглядав щастя через призму гармонії з природою та національною самосвідомістю. Він прагнув до того, щоб людина розуміла своє місце у світі, була гідною представницею нації та жила відповідно до внутрішніх принципів.
Однією із спільних ідей видатних особистостей є той факт, що справжнє щастя не може бути досягнуте лише матеріальними благами.Вони підкреслюють важливість внутрішнього розвитку, самопізнання та взаємодії зі світом навколо. Справжнє щастя приховане y глибинах людської душі та в умінні знаходити радість в маленьких радощах життя.
Отже, роздуми Григорія Сковороди, Миколи Гоголя та Пантелеймона Куліша над природою щастя вказують на те, що справжнє задоволення та радість приносить внутрішня гармонія, розуміння себе та власного місця у світі. Життя має бути сповнене глибоким сенсом, а не лише зовнішніми успіхами чи матеріальним благополуччям.