Предмет: Українська література, автор: fakeeg65

Чим пояснюється прагнення Лесі Українки возвеличити долю? Чому мисткиня могла відчувати себе "увʼязненою"
дам 22 бали

Ответы

Автор ответа: Niyaka
2

Ответ:

Прагнення Лесі Українки возвеличити долю та її відчуття "ув'язненості" може бути пояснене кількома факторами:

Соціально-культурний контекст:

У часи, коли жила Леся Українка (кінець 19 - початок 20 століття), жінкам часто приписували традиційні ролі в сім'ї та суспільстві. Прагнення високих звершень і возвеличення долі може вважатися її втечею від обмежень цих ролей.

Національна ідея:

Активна участь Лесі Українки в національно-визвольному русі, її патріотичні переконання і бажання підняти долю свого народу могли визначити її художні та публіцистичні твори, спрямовані на піднесення української культури та свідомості.

Творча неспокійність:

Творчі люди часто відчувають неспокій і бажання створювати щось велике. Леся Українка, як визначна поетеса, могла відчувати потребу в високих цілях і вираженні своїх думок та почуттів через мистецтво.

В цілому, прагнення возвеличити долю Лесі Українки відображає її глибокі переконання, творчий дух та бажання змінити світ, зробити його кращим для свого народу та для всього людства.

Відчуття "ув'язненості" у випадку мисткині може бути пов'язане з кількома аспектами її творчого, особистісного та соціального життя:

Обмеження соціальних ролей:

У часи, коли жила мисткиня, соціальні ролі для жінок були часто обмеженими. Традиційні очікування суспільства від жінок могли створювати відчуття ув'язненості в стереотипах та обмеженнях.

Боротьба за своє право на творчість:

Якщо мисткиня відчувала себе неадекватно оціненою або суспільство протидіяло її творчому вираженню через гендерні або інші обставини, це може створювати відчуття обмеженості і "ув'язненості".

Внутрішні конфлікти:

Можливо, мисткиня відчувала внутрішні конфлікти, неспроможність виразити себе або реалізувати свої творчі потреби так, як вона хотіла, що викликало в неї відчуття "ув'язненості" власними обмеженнями чи сумнівами.

Ці аспекти можуть спільно впливати на почуття ув'язненості мисткині, створюючи внутрішній тиск та бажання визволитися від обмежень, щоб виразити себе і свою творчість повніше.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: malinoshka8
ДУЖЕ ТЕРМІНОВО!!
Зі складеного вами тексту випишіть речення з мовними поняттями: 1) просте ускладнене речення однорідними членами, вставним словом, відокремленою обставиною, 2) просте ускладнене речення з відокремленою прикладкою, 3) складне речення зі складеним підметом, 4) складносурядне речення, частини якого розділяються тире, 5) складнопідрядне обставинне речення із різними типами підрядності, 6) безсполучникове речення, у якому одна частина неповне речення.
текст:
Спроба зрозуміти природу щастя завжди була актуальною для людства. Сучасне суспільство втратилося у шалених ритмах, переслідуючи зовнішні успіхи і матеріальне благополуччя. Проте, роздуми про справжнє щастя невіддільні від вивчення творчості видатних особистостей, таких як Григорій Сковорода, Микола Гоголь та Пантелеймон Куліш.
Сковорода, український філософ і поет ХVІІІ століття, вважав, що справжнє щастя полягає в духовному самовдосконаленні. Він прагнув до гармонії між тілом і душею, вірив у важливість внутрішнього розвитку та духовної глибини. Для нього щастя було неподільним від усвідомлення свого існування та взаємодії з навколишнім світом.
Микола Гоголь, відомий російський
письменник, в своїх творах висвітлював парадокси пошуку щастя у суспільстві. Його персонажі, вплетені в комічні або фантастичні сюжети, часто втрачали сенс життя у вихорі зовнішніх подій. Гоголь підкреслював важливість внутрішнього світу та особистісного зростання як ключових компонентів справжнього щастя.
Пантелеймон Куліш, український письменник і громадський діяч ХІХ століття, розглядав щастя через призму гармонії з природою та національною самосвідомістю. Він прагнув до того, щоб людина розуміла своє місце у світі, була гідною представницею нації та жила відповідно до внутрішніх принципів.
Однією із спільних ідей видатних особистостей є той факт, що справжнє щастя не може бути досягнуте лише матеріальними благами.Вони підкреслюють важливість внутрішнього розвитку, самопізнання та взаємодії зі світом навколо. Справжнє щастя приховане y глибинах людської душі та в умінні знаходити радість в маленьких радощах життя.
Отже, роздуми Григорія Сковороди, Миколи Гоголя та Пантелеймона Куліша над природою щастя вказують на те, що справжнє задоволення та радість приносить внутрішня гармонія, розуміння себе та власного місця у світі. Життя має бути сповнене глибоким сенсом, а не лише зовнішніми успіхами чи матеріальним благополуччям.
Предмет: Математика, автор: JoraKornev