Письмовий докладний переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі за складним планом з використанням прикладок
Оранта
СРОЧНО !! ДАЮ 50 БАЛЛОВ!!
Ответы
У центрі міста Хмельницького, у невеличкому сквері, де низько нахилили до землі свої віти плакучі верби, стоїть пам'ятник, який привертає увагу всіх перехожих. На невеликому підвищенні з хрестом у правиці застиг у скорботній ході Ангел Скорботи. Здається, він ніби з небес ступає до нас, щоб нагадати всім живущим прості заповіді господні: не убий, возлюби ближнього, як самого себе, шануй батька і матір своїх. На пам'ятнику – скромний, але багатомовний напис: “Мешканці міста – жертвам репресій”. Народні художники України – батько і син – Микола і Богдан Мазури та архітектор В.Козубенко створили пам'ятник-символ, який увіковічнив пам'ять про жертви насилля, об'єднав і примирив людей різних поколінь і національностей, різних політичних поглядів.
Цей пам'ятник має нагадувати нам, живущим, та всім грядущим поколінням про трагічні долі мільйонів людей – жертв тоталітарного режиму. Майже 13 тисяч незаконно убієнних жителів нашої області, 60 тисяч насильно вивезених у 30-50-х роках. Серед загиблих були робітники, селяни, військові, керівники підприємств і установ. Під жахливі жорна репресій потрапляли українці, росіяни, поляки, євреї… Це були численні жертви “колективізації”, “розкуркулення”, “шпигуни та диверсанти”, вигадані “вороги народу”.
У 1966 році у підвалах бувшого НКВС під час будівництва нового універмагу було виявлено останки розстріляних в'язнів. Лише на початку 90-х років у сквері, поряд із місцем тих кривавих злочинів, було поставлено гранітну плиту “Пам'ятний знак жертвам сталінських репресій”, а 24 серпня 1998 року, у сьому річницю незалежності України тут було відкрито Меморіал пам'яті жертв політичних репресій, в центрі якого – Ангел Скорботи.
За цей високохудожній витвір мистецтва, а також за пам'ятник С.Параджанову, що встановлений на території кіностудії ім. О.Довженка, Богдану Мазуру було присуджено Національну премію України ім. Тараса Шевченка.
Щороку тут, біля Ангела Скорботи, у дні вшанування жертв репресій та голодомору, збираються тисячі подолян, приносять квіти, ставлять поминальні свічі – щоб не забути немилосердно важкої нашої історії, щоб пам'ятати всіх убієнних, життя яких стало символом незнищенності людського духу. Людно тут і в буденні дні. У затишному сквері біля Ангела відпочивають літні люди, збирається молодь. Здається, легка витончена постать Ангела несе нам мир і спокій, дає надію на краще майбутнє, охороняє наше місто і його долю.