портрет Святослава письмово
Ответы
У 964 р. київський стіл перейшов до рук сина Ольги та Ігоря - князя Святослава. Його політика була цілком протилежна тій, яку проводила Ольга. Княгиня була ревною християнкою, а Святослав уперто тримався язичництва; за Ольги не сталося жодного воєнного конфлікту, а Святослав постійно воював; Ольга дбала про внутрішні справи держави, а Святослав часто легковажив ними, за що дорікали йому кияни: «Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив...». Проте після смерті матері Святослав започаткував зміни в управлінні державою, аби зосередити усю владу в руках Рюриковичів. Улітку 969 р. на київський престол він призначив старшого сина Ярополка, на землі деревлян - Олега, у Новгород - Володимира. Така політика сприяла ліквідації влади племінних князів і зміцненню позицій князя київського.Сам же Святослав присвятив життя військовим походам. За звитягу був прозваний Хоробрим. У 964-966 рр. він підкорив в’ятичів, які мешкали навколо р. Оки, завдав поразки волзьким болгарам, а близько 965 р. розгромив Хозарський каганат, зруйнувавши його столицю Ітиль у пониззі Волги й міста-фортеці Семендер у Прикаспії і Саркел на р. Дон. Гучні перемоги в Хозарії не пішли на користь Київській державі. Адже Хозарський каганат, немовби щит, прикривав руські землі від набігів численних східних кочовиків. Завойовані на сході землі треба було захищати, а сил для того бракувало. Територіальні надбання Святослава дуже швидко було втрачено, а на Русь повалили орди печенігів.Не менш масштабною була кампанія князя на Балканах. Розпочата 967 р., вона складалася з двох походів. Перший закінчився підкоренням чималої території Болгарії: за свідченням літопису, було захоплено 80 міст, навіть свою столицю князь збирався перенести до Переяславця на Дунаї. Улітку 968 р. до Пе-реяславця надійшла звістка про смертельну небезпеку, яка загрожувала Києву: столицю взяли в облогу печеніги. Святослав чимшвидше рушив на Київ.Повернувшись до Болгарії у 970 р., Святослав розпочав війну з візантійським імператором Іоанном І Цимісхієм, який уклав із болгарами союз. Після поразки під Аркадіополем (першої своєї поразки) та оборони болгарського До-ростола Святослав у 971 р. підписав із Візантією мирний договір, за яким відмовився від претензій на візантійські володіння в Криму та на Дунаї. Навесні 972 р., повертаючись до Києва, дружина Святослава потрапила в засідку. Біля Дніпрових порогів на русичів чекали печеніги, яких намовили візантійці. У бою загинуло багато русичів. Поклав голову і князь.1. Роздивіться карту на с. 27. Визначте напрямки воєнних походів князя Святослава, установіть їх перебіг. 2. Якими були результати та наслідки цих походів? 3. Чому князь був зацікавлений у підкоренні саме цих земель? 4. Які східнослов’янські племена були підкорені князем і включені до складу Руської держави?Історичні джерела про зовнішність і характер Святослава1. Порівняйте реконструкцію портрета і словесний опис зовнішності князя Святослава. 2. Кого, згідно з описом джерела, нагадував князь Святослав? 3. Як автор джерела ставиться до Святослава?Візантійський історик Лев Диякон, який супроводжував візантійського імператора Василія ІІ у війні з болгарами, особисто бачив руського князя і залишив про це спогади.«Імператор зголосився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Дунаю в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переїздив через ріку в човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без жодної різниці. На вигляд він був такий: середній на зріст, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густими вусами. Голова в нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висіло пасмо волосся, що означало знатність роду; шия кремезна, міцна, плечі широкі і весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі стриміла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами, з рубіном, посеред них установленим. Одяг на ньому був білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний».Лев Диякон. «Історія»
Візантійці дарують Святославу зброю. Мініатюра XV ст.Одна з таємниць родини Рюриковичів - чому княгиня Ольга, ревна християнка, не змогла прилучити до Христового вчення сина Святослава. Дехто з дослідників у цьому факті вбачає непримиренне язичництво князя-воїна, інші - слабкість Ольжиного впливу. Є й третя думка: Святослав не став християнином тому, що язичником хотіли бачити його впливові можновладці, дружинники, на яких він спирався під час володарювання.