Question

Контрольний твір на тему
"Актуальність п'єси І.Карпенка-Карого "Хазяїн". Обсяг 3 сторінки СРОЧНО!!!!!! Даю 100 балов

Answer 1

Розмірковуючи про внесок Карпенка-Карого в скарбницю української культури, Симон Петлюра писав, що драматургічна творчість цього письменника "була реальним одбитком життя нашого народу, його
інтересів, його психології й широкого
комплексу вподобань, - живим одбитком живого життя". Карпенко-Карий першим в українській драматургії виступив за межі шаблону - "отієї етнографічної, з неодмінним коханням у Центрі, драми й дав початий серйозної комедії" Найбільшою глибиною узагальнень і мистецькою довершеністю з-поміж інших творів драматурга визначається комедія
"Хазяїн". Головний герой пʼєси мільйонер Пузир так і не купив на свої мільйони ідастя.
Адже його життєві принципи зазнають краху: хижацькі методи господарювання спричиняють бунт робітників; дочка має намір вийти заміж, не рахуючись з волею батька; за участь у злочині його притягають до відповідальності, а невпинна зажерливість призводить до трагічного кінця. Пузир став жертвою своїх мільйонів і у двобої за іцастя з долею й людьми зазнав
поразки. Проте цей висновок - не
програмове гасло, не декларація письменника, він - наслідок багатолітніх
спостережень за життям, результат філігранної роботи художника-драматурга у створенні цілої галереї сатиричних образів, картин, ситуацій.
У центрі драматичної дії пʼєси "Хазяїн" - грошові пристрасті капіталістичного світу, стяжання без жодної іншої мети, стяжання
для стяжання, як зауважував сам автор у листі до сина. Основним обʼектом
зобрвження послужило, ха-зяйське колесомільйонера Пузиря одних даве, а другі проскакують. У вожне чорнокрилля на голуби і сонце, що немалою мірою потьмарює радість торжества. І в самому композиційному центрі твору - ті ж зловісні символи, що провіщають фатальне потрясіння - два чорних гроби і один світлий, хижий птах, що прилетів з гнилих закутків душі, а головне - каліки, голодні каліки (істи їм дайте, хай звіра в собі не плекають) і брат, який аж ніяк не поділяє святкового захвату, Що сповнює іншого брата. Хоч і звертається перший до другого рідною мовою, але у відповідь чує:
"Відступись! Убʼю!". Та попри це завершується поема оптимістично. Останні рядки просякнуті відчуттям щастя и здійсненої мрії. Отже, в "Золотому гомоні" тільки передбачення трагедії; справжнього лиха ще немає. Життя, на жаль, довело, Що передчуття поета справдилися. Після жовтневого перевороту в Петербурзі революційна буря принесла народові України особливо страхітливі страждання. У
"ніч" кривавої бійні пішли, як виявилося, керовані чабаном повстанці. ( На майдані"), а воскреслі дожиття предки від побаченого
з жахом одвернулись.