ПОМОГИТЕ
Скласти сюжетний ланцюжок повісті Е.Шмітта "Дитя Ноя".
Ответы
Ответ:
Десятирічний Жосеф щонеділі підіймався на поміст, щоб його могли знайти батьки, котрі повернулись з війни, або знайшовся хтось, хто хотів її всиновити. Хлопчик дуже переживав, коли отець Понс казав спукатись. Це означало, що його ніхто не забирав. Не допомагало ані часте розчісування, ані пригладжування костюма. Нещодавно війна завершилася і він сподівався знайти батьків, хоча й не знав чи вижили вони. Ця історія почалась три роки тому у трамваї. Тоді семирічний Жозеф з мамою їхав на другий край Брюселля. Коли в вагонах з’являлись німецькі солдати, то Жозеф прикидався німим, щоб ідиш його не виказав. Так вони домовились з батьками.
В 1942 році їх змушували носити жовту зірку. Але тато був кравцем і пошив їм пальта такого кольору, щоб зірка була майже непомітна. Мама з сином прийшли до будинку молодої графині де Сюллі. Вона повела хлопчика до салону пити чай з тістечками поки мама десь відлучилась. Графиня сказала, що їм загрожує небезпека – почалися арешти євреїв. Також пані пояснила, що тут він в безпеці. Коли прийшов граф, високий та поважний чоловік, то всіх покликали вечеряти. Батьки прийшли пізно ввечері з валізами. Жозеф чув їх розмову, про облави на євреїв. Граф пообіцяв піклуватися про Жозефа. Хлопчик щосили обійняв маму за ноги та заридав. Вони плакали вдвох. В будинку графині сім’я провела свій останній вечір й мама показала сину на небі «зірку Жозефа і мами».
Графиня зайнялась вихованням хлопчика. Вона вдосконалила його французьку мову, ідишем говорити тепер було заборонено. Жозефа пара видавала за свого голландського небожа.