Предмет: Українська література, автор: klimenkovaleka

родинні цінності і патріотизм у творі "За сестрою"скласти план,дам 20 б​

Ответы

Автор ответа: bulateckadarina
1

Ответ:

Родинні цінності і патріотизм у творі "За сестрою"

У творі "За сестрою" Андрія Чайковського родинні цінності та патріотизм відображені через образ головного героя Павлуся Судака та його родини. Ці теми відображаються у контексті подій, що відбуваються під час татарсько-монгольських набігів на українські землі.

План роботи:

1)Характеристика родини Судаків.

Склад родини: дід Андрій, син Степан з дружиною Палажкою, сини Петро і Павлусь, донька Ганнуся.

Родинні зв'язки та обов'язки.

2)Образ головного героя Павлуся Судака.

Виховання та навчання козацьких умінь від діда Андрія.

Виявлення патріотизму та відваги у пошуках сестри.

3)Патріотизм та військові теми у творі.

Представники українського козацтва.

Відображення військових подій та взаємин з татарськими загарбниками.

Ці теми в творі допомагають читачеві краще зрозуміти внутрішній світ героїв та їхні вчинки у контексті родинних цінностей та патріотизму.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: qggsgsywhahhs
Випишіть тільки речення з дієприкметниковим зворотом

Ця польова стежка — літня, осіння, зимова — кожного разу була інша, кожного разу з новими пригодами й тайнощами. Не раз, ненароком зупинившись, ти схилявся над лункою чи борозною і приголомшено дивився: ще вчора тут була гола рілля, а сьогодні вже пнуться до сонця тугі блідо-зелені стрілки. Важко навіть уявити собі, що в цих пагінчиках спить високе, на зріст людини, гнучке і вусате стебло жита, яке колись хилитиметься від важкого налитого колосу. Стебло ще спить в зародку, та ось під вітрами й теплим дощем воно розів’ється, розгорнеться, викине листя, настовбурчить зелене густе остюччя. А потім (це буде літнього ранку, коли ти бігтимеш на екзамен) тихо-тихо дріматиме поле і тихо, над самими житами, котитиметься жовто-сиза хмара. Вона огортатиме пилком кожне стебло, і житній колос забуяє на сонці, повосковіє, в тугому пучку дозріють зернята, що тож проситимуться в землю, щоб прорости і заколоситися. Літо повертало на осінь, і в степу, де торохтів комбайн і де кишіли ящірки, цвіркуни, коники, раптом ставало тихо й порожньо. Все ховалось, відлітало, прищулювалось. Тільки сіріли наїжачені стерні під холодним високим небом... Трактор приорював нашу стежку, розривав її колись тепле й вичовгане босими ногами русло, безжально пригортав землею. Стежка вмирала, здавалось — і сліду від неї не залишиться. А проте вона тут же й народжувалась — як трава, як дощові потоки, як усе живе, що на час завмирає, але ніколи не перериває свого існування назовсім.
Предмет: Математика, автор: dawynya2012
Предмет: История, автор: Аноним