Складіть уявну розмову між парубком-вітром та дівчиною-тополею, перенісши їхню зустріч у наші дні.
Доберіть заголовок – 1 бал. Використайте поширені звертання – 1 бал, неозначену форму дієслова у ролі обставини, додатка, означення та відповідно підкресліть – 3 бали.
Ответы
Ответ:
Заголовок: "Легка розмова вітру і тополі в сучасному світі"
Объяснение:
Вітер: Привіт, тополе! Як ти себе почуваєш у цьому сучасному світі?
Тополя: О, вітре! Скучила за тобою! Та ось, дивись, прийшов! Я відчуваю, що змінилося багато. Як у тебе?
Вітер: Ох, тополе, час летить, але я все так само літаю навколо, розношуючи аромат та шепіт листя. А ти, чи встигла вже розсипати свої пухнасті насіння в новий світ?
Тополя: Звісно, вітре! Я відіслала свої насіння у подорож, нехай вони знаходять нові місця для росту та розвитку. Ти завжди надаєш їм потрібну допомогу.
Вітер: Це так, тополе. Моя мета – нести з собою не лише аромати та насіння, але і тепло дотику природи. Я чув, що ти тепер часто встромляєшся у сучасні пейзажі міст.
Тополя: Так, вітре. Замість відокремлених лісів, я тепер стаю частиною міського кольориту. Люди захоплюються моєю красою та легкістю.
Вітер: Це чудово, тополе! Ти завжди була символом легкості та невагомості. І як ти себе відчуваєш у ролі міського елемента?
Тополя: Я відчуваю себе корисною, вітре. Навіть у сучасному світі моя ніжність та грація можуть нагадати людям про важливість природи.
Вітер: Так, тополе, ти завжди вміла дарувати гармонію та спокій. Нехай твоя легкість і надалі приносить радість у серця людей.
Тополя: Дякую, вітре! Ти завжди мій найкращий друг, співрозмовник та невтомний носій звісток природи. Нехай наша зустріч буде завжди особливою, будь-де ми не знаходилися.
Вітер: Домовились, тополе! До наступної зустрічі, де завгодно та коли завгодно!
Обставина: "навколо" (Вітер: "час летить, але я все так само літаю навколо, розношуючи аромат та шепіт листя.")
Додаток: "свої насіння" (Тополя: "Звісно, вітре! Я відіслала свої насіння у подорож, нехай вони знаходять нові місця для росту та розвитку.")
Означення: "міського кольориту" (Тополя: "Замість відокремлених лісів, я тепер стаю частиною міського кольориту. Люди захоплюються моєю красою та легкістю.")