Предмет: Українська література, автор: nikita12041

Написати твір за творчою спадщиною прозаїкив. Твір Хвильового "Я (Романтика)", Ю.Яновського "Майстер корабля", Підмогильного "Місто", Остап Вишня "Моя автобіографія"​

Ответы

Автор ответа: bulateckadarina
1

Ответ:

Твір за творчою спадщиною прозаїкив:

У творі "Я (Романтика)" Михайло Хвильовий відтворює внутрішній світ головного героя, який прагне змінити світ навколо себе. Це твір, що відображає пошуки ідеалів та реалізацію власної особистості.

У "Майстері корабля" Юрій Яновський розповідає про пригоди молодого моряка, який прагне побудувати власний корабель і вирушити у подорож. Це твір, що відображає сміливість, мрійливість та віру в свої сили.

"Місто" Валер'ян Підмогильний описує життя міста через призму долі його мешканців. Це твір, що відображає соціальні проблеми, взаємини між людьми та вплив міського середовища на особистість.

"Моя автобіографія" Остап Вишня розповідає про власне життя, відтворюючи свої спогади та враження. Це твір, що відображає автентичність, інтимність та внутрішній світ автора.

За творчою спадщиною цих прозаїків можна створити твір, що поєднає в собі мотиви пошуку сенсу життя, мрійливості, соціальних проблем та внутрішнього світу особистості.

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: VIta197
Выписать: существительные, причастие, глагол, прилагательные наречие, деепричастие


Писал Гайдар по мнению знавших его друзей совсем не так, как мы привыкли об этом думать. Он ходил по саду и бормотал, рассказывал вслух самому себе новую главу из начатой книги, тут же на ходу исправляя её, менял слова фразы, смеялся или хмурился, потом уходил в комнату и там записывал всё, что прочно сложилось у него в сознании, в памяти.
Иногда Гайдар приходил и безо всяких обиняков спрашивал: «Хочешь, я прочту тебе новую повесть? Вчера окончил*. — «Конечно хочу».
И тут происходило непонятное. Гайдар никакой рукописи из кармана не вынимал. Он останавливался посреди комнаты закладывал руки за спину и покачиваясь начинал спокойно и уверенно читать всю повесть наизусть, страница за страницей. Раза два его друзья на пари следили за его чтением по напечатанной книге, но он ни разу не спутался и не замялся. Дело здесь конечно не только в памяти (кстати, память у Гайдара после контузии во время Гражданской войны была несколько нарушена), но в отношении к слову. Каждое слово гайдаровской прозы было настолько взвешено, что было как бы единственным для выражения и поэтому естественно оставалось в памяти.
(По К. Паустовскому)