Срочно
Якими були економічні наслідки підписання радянсько-німецького договору?
Ответы
Відповідь:19 серпня 1939: Німецько-радянська торговельна угода.
Німеччина надала СРСР кредит на 200 млн німецьких марок і взяла на себе зобов'язання поставити Радянському Союзу за цим кредитом верстати та інше заводське обладнання, а також військову техніку; СРСР зобов'язався погасити кредит поставками сировини і продовольства.
12 лютого 1940: Господарська угода між Німеччиною і СРСР про розширення торгівлі.
10 січня 1941: Угоди про взаємні торговельні поставки до серпня 1942 року.
Серйозне економічне і військово-технічне співробітництво між Німеччиною та СРСР згідно з цими угодами діяло до самого початку Німецько-радянської війни.
23 серпня 1939: Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (Пакт Молотова — Ріббентропа).
Договір означав різку переорієнтацію в зовнішній політиці СРСР на зближення з Німеччиною. Секретний протокол до договору встановлював розмежування сфер інтересів сторін. Німеччина визнавала інтереси СРСР в Латвії, Естонії, Східній Польщі, Фінляндії та Бессарабії.
Слідом за укладанням договору 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня 1939 року на територію Східної Польщі вступила Червона Армія, після чого до складу СРСР були включені Західна Україна і Західна Білорусь (1939), а згодом Прибалтика і Бессарабія (1940); в кінці 1939 СРСР напав на Фінляндію, розв'язавши радянсько-фінську війну 1939—1940 років.
28 вересня 1939: Договір про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною.
Провів розмежування між СРСР і Німеччиною приблизно по «лінії Керзона»; закріпив ліквідацію польської держави.
10 січня 1941: Договір про радянсько-німецький кордон від річки Ігорки до Балтійського моря; Угода про переселення з Литовської, Латвійської і Естонської РСР німців до Німеччини з Угодою про врегулювання взаємних майнових претензій, пов'язаних з цим пересе
Пояснення:
Ответ:
Німецько-радянський торговельний договір 19 серпня 1939 року (також кредитний[1], торговельно-кредитний[2] договір) — економічний договір між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною, підписаний 19 серпня 1939 року в Берліні. Договір було укладено за ініціативою німецької сторони як перший крок поліпшення радянсько-німецьких відносин,[3] укладання цього договору було попередньою умовою радянської сторони під час переговорів влітку 1939, наслідком яких, згодом, стало підписання пакту Молотова — Ріббентропа.
Німецько-радянський торговельний договірТипдоговір і міжнародний договірПідписано19 серпня 1939МісцеБерлін
Згідно з договором Радянський Союз мав постачати в Німеччину сировину в обмін на фабричне обладнання, комплекси, механізми та верстати, човни, та інші транспортні засоби сукупною вартістю 120 мільйонів рейхсмарок. Договір було доповнено та розширено договором про торгівлю від лютого 1940 року та договором про границі та торгівлю від 1941 року.
Усі ці договори втратили чинність в червні 1941 разом з початком операції Барбароса. З грудня 1939 по кінець травня 1941 Німеччина імпортувала з СРСР нафтопродуктів 1 млн тонн на 95 млн німецьких марок, зерна (в основному кормове) — 1,6 млн тонн на 250 млн марок, бавовни — 111 тис. Тонн на 100 млн марок, макухи — 36 тис. тонн на 6,4 млн марок, льону — 10 тис. тонн на 14,7 млн марок, лісоматеріалів — на 41,3 млн марок, нікелю — 1,8 тис. тонн на 8,1 млн марок, марганцевої руди - 185 тис. тонн на 7,6 млн марок, хромової руди - 23 тис. тонн на 2 млн марок, фосфатів - 214 тис. тонн на 6 млн марок, а також інші товари.