Переказ тексту
На математиці до класу, трохи накульгуючи, раптом зайшла класна керівничка Ліда Василівна. Клас доброзичливо загув, але раптом забув і про математику, і про саму Ліду Василівну. Адже за вчителькою ступала дівчина. Така дівчина! Увесь клас ахнув! Струнка й тоненька, мов очеретинка. Очі – два бездонні озерця, такої смарагдово-зеленої барви, яка могла тільки снитись. Жмуток темного волосся був заколотий химерним кістяним гребенем і перехоплений яскравою смарагдовою стрічкою. Стрічка обкручувала його по всій довжині, а довжина – хіба таке буває в наш час? – до колін. Таку розкіш Софійка бачила тільки на ляльці Барбі у вітрині найдорожчого магазину, та й то – один раз. Мала ще нереальніше відчуття, ніж коли побачила чудові сині черевички цієї дівчини. Хвилюючись, Ліда Василівна повідомила дітям, що до їхнього класу сьогодні приєднується ще одна дуже гарна учениця на прізвище Підлісняк. Проте ім’я дівчини вчителька ніяк не могла пригадати. – Росава! Можна Росяниця. Можна й просто Рося! – злегка схилила голову новенька. При цьому її вії стрепенулись, як сполохані перепелички. І Софійці здалося, що весь клас ніби підкинуло в небо змахом тих чорних, густющих, магічних, чаклунських вій. Голос Росави був чистий, гірко-солодкий, як чорний шоколад. Ліда Василівна втерла очі кінчиком хусточки і, гублячись у словах, пишномовно повідомила, що вони приймають Росю Підлісняк у свою дружну класну родину, а потім замислилася, куди посадити нову ученицю. Учителька шукала очима місце десь ближче до дошки, але Росава вже рішуче прямувала до останньої парти. (226 сл.) (За М. Павленко)
Ответы
У математичному класі, насиченому невеличкою хаотичною атмосферою, раптом з'явилася гарна нова учениця, Росава Підлісняк. Її вигляд вразив усіх: струнка, з бездонними смарагдово-зеленими очима та довгим темним волоссям, яке було розкішно впорядковане яскравою стрічкою. Клас, на мить забувши про математику та свою класну керівницю Ліду Василівну, вражено ахнув.
Ліда Василівна здивовано повідомила, що Росава приєднується до класу. Дівчина, яку учні прозвали Рося, вразила не лише зовнішнім виглядом, але і голосом, схожим на гірко-солодкий шоколад. Ліда Василівна, намагаючись пригадати ім'я новенької, весело пропонувала різні варіанти.
В кінці, дівчина сміливо вибрала місце біля останньої парти, що викликало захоплення в класі. Росава Підлісняк вривається до класної родини з великим ентузіазмом, а учні чекають нових вражень та пригод у своєму навчальному житті.