переказ тексту, уживаючи художні засоби Хліб на столі
Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягала чисту сорочку,
підв’язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її
лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром
кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята,
потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало своїм
язиком челюсті.
Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько.
Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів.
Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума,
і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою
родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на
кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі
вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й
рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в
роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду
руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу,
формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька
клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не
встигав уволю надивитися.
Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася
мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали
капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й
усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі.
Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками
розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати
шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки
не сховалася за челюстями й моя паляничка.
Ответы
Ответ:У самий ранок, коли тільки починало світати, у хаті починалося особливе дійство. Мати увечері підготувалася до того, щоб зробити найсмачніший хліб. Вона одяглася у вишиваний фартух та вирушила на кухню. Спалахи світла з печі освітлювали кімнату, як живі зайчики, коли полум'я приставало до чавунної челюсті.
Поки печився смачний сніданок, мати майстерно змішувала тісто. Це був дивовижний вид, як її руки пливли у діжі, витягуючи з неї в'язке тісто. Тільки коли воно ставало як гума, мати призупиняла свою роботу, щоб погодувати родину.
Після сніданку батько пішов на роботу, а я вирушив у сад, щоб наламати капустяних листків. Під час цього у оселі вже здавався аромат свіжої випічки. Мати витягувала тісто, занурюючи руки в воду, щоб воно не прилипало. Вона формувала круглі хлібини, а потім пекла їх у печі.
Коли я викладав свою паляницю на лопату і ставив у піч, біле тісто кружляло у гарячій печі, спричиняючи розпалення вугільної челюсті. Робота з лопатою була ритмічною, поки всі паляниці не зникли за дверима печі.
Объяснение: