Старшокласникам пропонували перекладати тексти-діалоги з іноземної мови рідною та заучувати свої ролі. При індивідуальному відтворенні вони показали менш високу продуктивність, ніж при спілкуванні. Проте детальніший аналіз показав, що це стосувалося лише середніх за здібностями учнів, які у цьому випадку піднімалися до рівня сильних. Успішність останніх порівняно з їх індивідуальними досягненнями навіть знижувалася.
Про які особливості спільної діяльності та спілкування свідчать результати цього експерименту? Як їх можна пояснити?
Ответы
Соціокультурний підхід:
Зона найближчого розвитку: Згідно з теорією Виготського, учні можуть досягти вищого рівня розвитку, працюючи разом з іншими, ніж при індивідуальних зусиллях. Групова діяльність може підняти рівень виконання учнів на більш високий ступінь, ніж їхні індивідуальні можливості.
Психологічний аспект:
Взаємодопомога та взаємопідтримка: Групова робота може створювати сприятливий соціальний контекст для взаємодопомоги та взаємопідтримки. Учні можуть вчитися від один одного, обмінюватися ідеями та взаємно коригувати помилки, що сприяє поліпшенню результатів.
Групові навички:
Розподіл ролей: При спільній діяльності учасники можуть призначати собі ролі, що полегшує виконання завдань і може стимулювати більший залучений інтерес до вивчення мови.
Мотиваційний аспект:
Мотивація через спілкування: Спілкування може створювати більший інтерес до вивчення мови, оскільки учні відчувають необхідність використання її для досягнення спільних цілей.
Внутрішньоособистісний аспект:
Структура групи: Групи можуть виявитися особливо ефективними, якщо вони об'єднують учнів з різними рівнями здібностей, що дозволяє слабкішим учасникам навчатися від сильніших.