Предмет: Математика, автор: meowwkawws


7. Модуль вектора m(x, y) дорівнює корінб 17. Знайдіть координати вектора м, якщо координата у цього вектора
Y на 3 більша за координату х.

Ответы

Автор ответа: GG456
1

Ответ:

Пошаговое объяснение:

Давайте позначимо координати вектора m як (x, y). Згідно з умовою задачі, модуль вектора m дорівнює кореню з 17, тобто ||m|| = √17.

Також умова говорить, що координата y цього вектора на 3 більша за координату x, тобто y = x + 3.

Ми можемо використати ці дві умови, щоб знайти значення координат x і y. Застосуємо формулу модуля вектора до наших координат:

||m|| = √(x^2 + y^2) = √17

Підставимо вираз для y:

√(x^2 + (x+3)^2) = √17

Розкриваємо дужки:

√(x^2 + x^2 + 6x + 9) = √17

Складаємо подібні доданки:

√(2x^2 + 6x + 9) = √17

Підносимо до квадрату обидві частини рівняння:

2x^2 + 6x + 9 = 17

Поміняємо знаки:

2x^2 + 6x + 9 - 17 = 0

Скоротимо:

2x^2 + 6x - 8 = 0

Розділимо на 2:

x^2 + 3x - 4 = 0

Факторизуємо:

(x + 4)(x - 1) = 0

З отриманих факторів ми маємо два можливих значення для x:

x + 4 = 0  або  x - 1 = 0

Якщо x + 4 = 0, то x = -4.

Якщо x - 1 = 0, то x = 1.

Тепер підставимо ці значення x в рівняння y = x + 3, щоб знайти відповідні значення y:

Якщо x = -4, то y = -4 + 3 = -1.

Якщо x = 1, то y = 1 + 3 = 4.

Отже, координати вектора m можуть бути (x, y) = (-4, -1) або (1, 4).

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: nocommentn79
ПОЖАЛУЙСТА ПОМОГИТЕ!!!
Виписати з тексту приклади односкладних речень (5-7 речень)
НА ПАСІЦІ
На старості літ Джеря любив довгими зимніми вечорами розказувати дочці й онукам, де він бував, що він бачив, у яких краях ходив, з якими людьми зустрічався. Діти слухали його й засинали коло його і на його руках. На все літо Джеря перебирався в свій хуторець. Він був за пасічника й допомагав і в інших пасіках, котрі стояли поблизу. Невеличка пасіка стояла в балці, на косогорі, в садочку, а проти неї стояла крута гора, як стіна, вся зверху покрита густим лісом, а внизу густою ліщиною. Коло пасіки росли старі сади. Між ними подекуди стояли здорові старі дуби, ніби скелі. Балка, вкрита садками, вилась попід горою і ховалась далеко в старому липовому лісі. Невеличка Джерина пасіка була обгороджена низьким тином. Коло тину притулився курінь. Попід вуликами вилися прочищені стежки, а серед пасіки стояв важкий низенький хрест. Під хрестом стояло корито з водою для бджіл, потрушеною стеблами соломи. Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля в пасіку над вуликами. За пасікою зеленів маленький баштан. Довге гарбузиння вилізло на курінь і почіплялось до тину. На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці. Джеря сидів на пеньку коло вогню і державна руках маленького замурзаного онучка. Коло нього сиділи дві дівчинки внучки, а старший хлопець стояв проти діда і не зводив з нього очей. Дочка Любка принесла дідові харч з клунку і стояла під гіллям груші, схиливши голову і підперши щоку долонею. Дід розказував онукам про далекий край, про Чорне море, про лиман. Діти слухали, неначе якусь дивну казку. А в пасіці гули в вуликах бджоли своїм глухим гуком, неначе вони були закопані десь під землею. В вічках подекуди ліниво лазило кілька бджіл. Дві-три бджоли сновигали ліниво понад хрестом, та й ті незабаром ніби падали в вічка. В пасіці пахло медом, пахло молодою травою та польовими квітами. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та широким листком огірків і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою. Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки; під тином червоніла, ніби кров’яні краплі, червона смілка, ріс жовтий кущик дроку. Косе проміння промкнулось під яблунями та важкими дубами й ніби запалило зелену траву, вулики, зелене листя на грушах, ще й облило сивого діда червонястим світом. Вже сонце зайшло, вже ніби дрімота розлилась над густими садками, над густим лісом, а дід усе розказував, а діти все слухали, а бджоли гули, неначе гула звучними струнами кобза.​