аналіз поеми та художні засоби"Євшан-зілля"
Ответы
Ответ:
Євшан-зілля» — поема Миколи Вороного, написана у Полтаві у 1899 р., навіяна літописною легендою про чудодійну траву-зілля євшан, яка повертає людям втрачену пам’ять. Актуальна для денаціоналізованих українців, ця легенда надихнула Вороного, і не тільки його, на поетичне відображення пробудження самосвідомості людей, які втратили своє національне коріння.
Жанр «Євшан-зілля»: ліро-епічний твір, поема.
Літературний рід – ліро-епос
Тема «Євшан-зілля»: зображення перебування у Володимира Мономаха ханського сина , який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан-зілля.
Ідея «Євшан-зілля»: возвеличення любові до рідного краю, його безмежних просторів, природи, народу; засудження тих, хто занедбав свою країну і відцурався від неї.
Основна думка:
1) щастя можна знайти тільки на рідній землі;
2) «…хто матір забуває, того бог карає, того діти цураються, в хату не пускають».
3) Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
ніж в землі чужій, ворожій
в славі й шані пробувати.
Проблеми: патріотизм, історична пам’ять.
Художні засоби:
епітети:слова гучні і мальовничі; пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий: в землі чужій, ворожій; кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий;чарівне зілля.
метафори: оповідання зворушує почування, таїться пророкування;сну не знають його очі; кров'ю з серця слово точиться; виглядають очі; ти шугаєш соколом; вовком скачеш.
порівняння: наче вітер у негоду, загула пісня, мов скажена хуртовина, мов страшні громи стогнали струни і той спів. Риторичні питання і звертання: Україно! Мамо рідна!
Чи не те ж з тобою сталось?
Чи синів твоїх багато на степах твоїх зосталось?
синоніми: зажурився, засмутився; улещає, намовляє; йде, приходить; шугаєш.