Предмет: Українська література, автор: fasfoltminekraft

Побудуйте сюжетний ланцюг подій Мартин Боруля

Спалення документів
Боруля подає в суд на Красовського
Відмова Борулі сватам від Миколи|
Згода на одруження
Повернення з міста Омелька
Головний герой дізнається про відмову в дворянстві
Мартин намагається прищепити членам своєї родини дворянські риси
Приїзд жениха Націєвського, його втеча із заручин

Ответы

Автор ответа: danilofilevic42
0

Ответ:

1. **Повернення з міста Омелька**: Мартин Боруля повертається з міста Омелька, приносячи з собою, можливо, якісь зміни у своєму житті або новини.

2. **Головний герой дізнається про відмову в дворянстві**: Під час свого повернення Мартин дізнається про відмову в наданні йому дворянського статусу, що викликає в нього реакцію.

3. **Спалення документів**: Розлючений відмовою в дворянстві, Мартин може вирішити спалити документи чи будь-які матеріали, що пов'язані з цим питанням.

4. **Боруля подає в суд на Красовського**: Мартин вирішує позов до суду на Красовського, можливо, пов'язаного з відмовою в дворянстві.

5. **Мартин намагається прищепити членам своєї родини дворянські риси**: У своєму розлюченні Мартин може спробувати вплинути на свою родину, щоб вони приймали дворянські риси, що, можливо, викличе деякі комічні або драматичні ситуації.

6. **Згода на одруження**: Мартин усвідомлює, що йому потрібно щось змінювати у своєму житті і може згодитися на одруження.

7. **Відмова Борулі сватам від Миколи**: Однак, Мартин може відмовити сватам від Миколи, що може випливати з його власного розчарування чи планів.

8. **Приїзд жениха Націєвського, його втеча із заручин**: Життя Мартина стає ще складнішим з приїздом жениха Націєвського, і його втеча зі заручин може бути драматичним пунктом сюжету, можливо, пов'язаним із зазначеними вище подіями.

Цей сюжетний ланцюг може служити основою для подальшого розвитку історії та додавання деталей:)

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: nikitaulickij111
Предмет: Українська мова, автор: snizana1220
Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягала чисту сорочку, підв'язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало своїм язиком челюсті. Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опеньок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися. Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.

допоможіть!! стислий переказ! даю 30 балів!!!!​