Скласти монолог козака Вакули у творі М.Г Нічь перед різдвом
СРОЧНО ДАЮ 50 балов
Ответы
Відповідь:(Монолог козака Вакули)
Отут, в тихих степах, де вітер шепоче моє ім'я, я стою, козак Вакула – думки мої, неначе вогні, розгортаються у душі, наче ялинкові ліхтарі в ці святкові ночі.
Дивлюся на небо, яке мовчки розповідає про дива. Зірки – неначе свічки на святковому столі, мерехтять в темряві, і серце моє відчуває велич і таємницю цієї ночі. Різдвяна ніч – час, коли теплість і світло панують навіть у самій глибині зимового холоду.
Та ось стою я, козак, під зоряним небом, і в душі моїй кипить та любов до рідної землі. Хоча мечі наші можуть бути віддзеркалені в снігу, як іскри на різдвяному вогні, ми, козаки, маємо щось в собі, що робить нас міцнішими, ніж будь-який мороз.
Спогади про ті часи, коли веселилися і пили за щасливі миті під гарячими променями сонця, промайнули перед очима. Та тепер, коли зимова стужа окутає навколо, ми відчуваємо це щось особливе – дух різдвяного свята, що об'єднує нас у спільній радості.
Згадую той час, коли весняні трави розцвітають, а ми – невпинно, як ріка, течемо вперед. Та сьогодні, в цей святковий вечір, весна наша не на полі бою, а в наших серцях – там, де кожен бажає щастя та миру.
Сердечно вітаю кожного з вас у цю святкову ніч, коли навіть зброя в руках козака віддає своє місце радості і любові. Різдво – це час, коли кожен крок, кожен момент наповнений теплом і світлом душі.
Нехай ця ніч приносить у ваші домівки радість, мир та благополуччя. Нехай вогник Різдвяного світа розпалює в наших серцях віру в краще майбутнє, а любов до рідного краю завжди буде нашим провідником.
І нехай ця ніч буде свідком нашої єдності та щедрості серць!
Пояснення:
зимового холоду.
Та ось стою я, козак, під зоряним небом, і в душі моїй кипить та любов до рідної землі. Хоча мечі наші можуть бути віддзеркалені в снігу, як іскри на різдвяному вогні, ми, козаки, маємо щось в собі, що робить нас міцнішими, ніж будь-
який мороз.
Спогади про ті часи, коли веселилися і пили за щасливі миті під гарячими
променями сонця, промайнули перед очима. Та тепер, коли зимова стужа
окутає навколо, ми відчуваємо це щось особливе - дух різдвяного свята, що обʼєднує нас у спільній радості.