власна поезія про україну
Ответы
Ответ:
Объяснение:Зорі в небі, мов діаманти світять,
В Україні, де серця горять.
Поля золотом, ніжні весняні лани,
Тут рідний край, де душа вільна й весела.
Карпатські гори, як стражі величі,
Обіймають землю в синьому обіймі.
Синє небо, наче крила вольові,
Летять птахи, мов вільні думки людські.
Серце України – Київ, місто золоте,
Де сплітають історії, традиції великі.
Софійський собор, як крила надії,
Тут кожна стіна – це душа минулого часу.
Через поле віє вітерець ласкавий,
Розносить спів пташиний в далекий край.
Україно, ти – моя мати, мій дім,
В серці моїм вічно триватимеш, як весна весела.
Ти край, де пливуть великі ріки,
Дніпро, Дністер, Прут – як життя в плині.
Лелеки летять, мов вістунки миру,
І в їх крилах надія на завтрашній день.
Україно, ти край гордості і любові,
Ти край, де лунає спів весняних пісень.
Серце моє в барвах твоїх розцвітає,
Бо ти – моя Україна, де найкраще життя.