у яких будівлях почали використовувати фрески та мозаїки
Ответы
Відповідь:
Дослідження технології
У XX столітті різні технології старовини пройшли перевірки, хімічний аналіз і аналіз складових речовин, детально перевірені за письмовими чи архівними записами. В полі ретельних досліджень була і технологія фресок, як «по вологому» (буон-фреска, італ. bouone fresco, лат. in udo), так і «по сухому» (італ. a secco, лат. in arido).
Якщо прийняти техніку фрески «по вологому» з використанням вапна за стандарт, то далеко не всі стародавні стінописи слід вважати суто фресками. Це довів у своїй книзі «Матеріали і ремесла Стародавнього Єгипту» єгиптолог з Британії А. Лукас. Єгипетська цивілізація в період XXX–XI століть до н. е. не знала вапна. Використання вапна розпочалося приблизно з IV століття до н. е. в добу Птолемеїв і привнесена греками.
Але вапно було відоме в Ассирії, Вавилонії, у Фінікії. Суміш вапна з розмеленою на порох цеглою використовували для створення вологостійких замазок при створенні акведуків чи гідротехнічних споруд. Входило вапно і в суміш з гіпсом при тинькуванні споруд.
Високоякісні вапняні суміші використовували в житлових і палацових спорудах егейської культури, які були ґрунтами для стінописів, датованих XXX–XII ст. до н. е. Але навіть їх умовно відносять до фресок як «по вологому». Карбонізації розписів сприяли домішки тиньку, а не вапно, що не входило до складу фарб.
Є значні розбіжності і з стінописами Староданього Риму, які мають значні відмінності від уславлених фресок доби італійського Відродження. За висновками Е. Бергер технологія італійських майстрів відрізняється від технології давньоримської. Тої ж думки дотримувався і відомий радянський технолог Д. І. Киплик. За висновками технологів, не було єдиної стандартної техніки фрески «по вологому» на вапнякових ґрунтах водними фарбами, які відрізнялись відсотком вмісту оксиду кальція. Але безумовно, що ця технологія зародилася в глибинах античної культури і була розповсюджена на всю терторію античної ойкумени. Розбіжності в технологіях, однак, не стали в заваді при створені стінописів високої мистецької вартості і в Стародавньому Єгипті, і на острові Крит, і в Стародавній Греції, про, що свідчать археологічні знахідки у відповідних регіонах.
Пояснення:
Палаци, каплиці й значущі для суспільства споруди.