Яка різниця між правопорушенням та правовідносинами? Між дієздатністю та правоздатністю.
Ответы
Ответ:
Різниця між правопорушенням та правовідносинами
Правопорушення і правовідносини - це два основні поняття в правовій науці, які мають між собою суттєві відмінності.
Правопорушення - це протиправна, винна дія (бездіяльність) суб'єкта правовідносин, яка посягає на права та свободи інших суб'єктів або на законні інтереси суспільства або держави.
Правовідносини - це суспільні відносини, які виникають на основі норм права, регулюються ними і забезпечуються державою.
Основні відмінності між правопорушенням і правовідносинами такі:
Суб'єкти: правопорушення може вчинити лише суб'єкт правовідносин, тобто особа, яка має правоздатність і дієздатність. Правовідносини можуть виникати між будь-якими суб'єктами права, незалежно від їхньої правоздатності та дієздатності.
Об'єкт: правопорушення посягає на права та свободи інших суб'єктів або на законні інтереси суспільства або держави. Правовідносини регулюють будь-які суспільні відносини, в тому числі ті, які не пов'язані з порушенням прав і свобод.
Місце в правовій системі: правопорушення є негативним явищем у правовій системі, оскільки порушує встановлений порядок. Правовідносини є позитивним явищем у правовій системі, оскільки регулюють суспільні відносини на основі норм права.
Різниця між дієздатністю та правоздатністю
Дієздатність і правоздатність - це два основні поняття в правовій науці, які характеризують здатність особи мати права і обов'язки.
Правоздатність - це здатність особи мати права та обов'язки. Правоздатність є загальною, тобто властивою усім людям від народження.
Дієздатність - це здатність особи самостійно здійснювати свої права та обов'язки. Дієздатність може бути повною або обмеженою. Повною дієздатністю володіють особи, які досягли повноліття (18 років). Обмеженою дієздатністю володіють особи, які досягли 14 років і які можуть самостійно здійснювати свої права та обов'язки, за винятком тих, які вимагають повної дієздатності.
Основні відмінності між дієздатністю та правоздатністю такі:
Сутність: правоздатність характеризує здатність особи мати права та обов'язки, а дієздатність - здатність особи самостійно здійснювати свої права та обов'язки.
Загальний характер: правоздатність є загальною, тобто властивою усім людям від народження. Дієздатність може бути повною або обмеженою.
Вік: правоздатність виникає з моменту народження людини. Дієздатність виникає з досягненням певного віку.
Наприклад, новонароджена дитина має право на життя, освіту, медичну допомогу тощо. Однак вона не може самостійно реалізувати ці права, оскільки не має дієздатності. До досягнення повноліття дитина має обмежену дієздатність і може самостійно здійснювати лише ті права та обов'язки, які не вимагають повної дієздатності. Наприклад, дитина може самостійно розпоряджатися своїм заробітком, одержувати подарунки тощо