ДУЖЕЕ ТЕРМІНОВО!! Письмовий докладний переказ тексту художнього стилю.
«АРКАН»
Танцювали самі парубки. Ставні легені побралися руками за плечі, зімкнулися в тісне, невелике коло. Під воркотіння цимбалів та баса ритмічно захиталися цілим колом з боку на бік, а потім разом, рвучко рушили в буряному коловороті, міцно б’ючи ногами в діл. В дужих і граціозних рухах парубків була сила, енергія, буйна веселість. Нічого більш прекрасного в розвагах людських, в красі молодечих веселощів мені не доводилось бачити.
Парубки танцювали старовинний гуцульський «Аркан». Тільки справжні сини гір, волелюбні предки могли залишити в спадщину онукам такий буйний і гордовитий танець. Легеня, що танцює «Аркан», не можна уявити з похиленою перед паном головою. Перед яким ворогом могли б схилитися буйні голови людей, що так гордо та високо підводяться в цьому залізному колі!
Я ніколи не знав, що одне споглядання народного танцю може дати людині таку велику втіху. Буйна радість цієї живої картини сповнила гордістю серце. Гуцульські легені ще танцювали «Буковинку», «Опришка». На початку ми ледве розрізняли ці танці українських горян. Всі вони були однаково сповнені зухвалого молодечого буйства і сили.
Танці наших верховинців і пристрасна музика до них чимось нагадували мені танці грузинів і осетинів. Якісь ледве вловимі спільні риси людської вдачі споріднюють вікову мистецьку культуру всіх горян, синів різних народів.
Ответы
Ответ:
Ось так?
Объяснение:
Докладний переказ тексту "АРКАН"
У горах танцювали молоді хлопці, об'єднані в коло. Руки їхні сплелись за плечима, і під звуки цимбалів та басу коло рухалося ритмічно. Закручуючись в коловороті, вони різко рушили вперед, б’ючи ногами в танці. Енергія і веселощі парубків вражали своєю силою та жвавістю. Цей танець, що мав назву "Аркан", був витвором гуцульської традиції, спадщиною від їхніх предків.
Легені, що виконували "Аркан", були насправді гірськими синами, перед якими не могла встояти жодна загроза. Голови цих гордих танцюристів трималися високо, і навіть уявити, щоб вони схилили перед ворогом свої голови, було неможливо. Танець "Аркан" приніс у спадщину таку гідність та гордість, яка може належати лише справжнім гуцулам.
Спостерігаючи за цим старовинним танцем, я отримав неймовірну радість. Картини, що розгорталися передо мною, наповнювали моє серце гордістю. "Буковинка" і "Опришка" також виконувались гуцульськими танцюристами, і на початку важко було розрізнити ці танці від інших гірських розваг. Всі вони пройняті зухвалим молодіжним буйством і силою.
Танці верховинців та їхня пристрасна музика нагадували мені танці грузинів і осетинів. Віддалено вловимі спільні риси людської вдачі з'єднували столітню мистецьку культуру різних гірських народів.