повідомлення про льодовикова діяльність на території україни
Допоможіть будь ласка
Ответы
Ответ:
Вперше думку про зледеніння Українських
Карпат висловили Г. Як і Є. Горн в 1874 р. під
час дослідження долин Пруту та Тиси.
Весь період дослідження льодовикового
рельєфу Українських Карпат хронологічно
можна розділити на:
– довоєнний період (1874−1914 рр.);
– міжвоєнний період ( 1918−1939 рр.);
– післявоєнний період (1945 р.− наші дні).
Найяскравішими представниками довоєнного періоду були Г. Гасіоровський
(«Śladyglacyalnena Czarnohorze»), Є. Ромер
(«Epokalodowana Świdowcu») та С. Павловський («Zestudiównadzlodowaceniem
Czarnohory»). Найбільшим вкладом у вивчення
льодовикового рельєфу Українських Карпат
у міжвоєнний період відзначається робота
Б. Свідерського («Geomorfologia Czarnohory»).
Серед вчених, які працювали в післявоєнний
період, варто відмітити П. Цися («О древнем
оледенении Карпат») та Г. Міллера («Про
четвертинне зледеніння Чорногори»). Також
досить значна робота в цей період проводилася
геоморфологічною партією науково-дослідного сектору Львівського університету.
1) Дослідження проводилися на території Чорногірського, Мармарошського та Свидовецького масивів, а також Горган. Серед
дослідників були представники Австро-Угорщини, Польщі, СРСР та України.
2) Щодо еволюції поглядів на основні
питання стосовно зледеніння Українських
Карпат, то серед вчених побутувала думка про
два зледеніння на території Українських Карпат (Ромер, Гасіоровський), які відносили до
ріссу та вюрму; розмір плейстоценових льодовиків часто дуже перебільшували (46 миль −
Як і Горн; 90 км − Запалович). В міжвоєнний
період продовжила побутувати думка про два
зледеніння (Козій, Свідерський), проте була
висунута гіпотеза про міндельське та рісське
зледеніння Українських Карпат (Свідерський).
Ключовою ідеєю післявоєнного періоду стало
одне зледеніння, проте з двома фазами (Цись,
Міллер, Башеніна), яке було у вюрмі.
Объяснение: