переказ любого твору Тараса Шевченка (популярні)
Ответы
Переказ вірша "Катерина"
Та наша Катерина, доля їй не мила,
Жила вона в бідності, серцем була тиха.
В день весіллям її весняне серце вражала,
Та не випала їй зірка щасливого весілля.
Її кохання – Олександр, добрий, чесний хлопець,
Та доля гірша вирішила, поділити їх стежки.
Він відійшов на війну, забравши її серце,
І залишив Катерину в біді та самоті.
Та дівчина, мужньою долею спробована,
Вирішила чекати, серце своє зберігаючи.
Сльози, як дні до ночей, її долю омивали,
Та в серці вона тримала своє кохання живим.
Пройшли роки важкі, багато весни і зими,
І ось прийшов вечір, коли доленька косила.
Олександр повернувся, але не народилась радість,
Бо він повернувся не тим, чий був, колись, дружина.
Війна в серці його залишила рани глибокі,
І він не пізнав свою Катерину, кохану.
Та Катерина, мудрість в очах і тепло в серці,
Взяла його в обійми, навіть не згадавши образи.
Так закінчилась казка їхня, сумна та велика,
Про кохання, випробування і знову кохання.
Катерина й Олександр, двоє сердець на мить злиті,
Жили вони разом, хоч із серцем, що плакало