Із закону Центральної Ради «Про державну мову» (березень 1918 р.) Центральна Рада ухвалила: Всякого роду написи, вивіски тощо на торговельно-промислових, банкових та подiбних закладах і конторах, повинно писатися державною українською мовою, окрiм iнших мов...при тим написи українською мовою мають бути на основнiй части всього напису, на чiльнiм мiстi.
Ця постанова має силу і до всякого роду виробів... виготовлених на території Республіки, які мають етикетки, написи. По всiх торгово-промислових банкових і т.п. закладах, конторах... мовою в діловодствi має бути державна українська.
1.Коли і за яких обставин з'явився документ?
2.Про якi iншi мови йдеться в документі?
3.Як ставилася Центральна Рада до мов національних меншин?
4.Про що свідчить видання цього закону?
5. Якими були наслідки такоï політики?
Ответы
Ответ:
Объяснение:
Час і обставини з'явлення документу:
Час: Березень 1918 року.
Обставини: Документ був прийнятий після утворення Української Народної Республіки та актів, які визначали статус державності та організацію державних інститутів.
Інші мови в документі:
Документ зазначав, що українська мова має бути використовувана як державна мова, але не визначав, які саме інші мови були заборонені. Однак ідея полягала в тому, щоб українізувати громадське та економічне життя.
Ставлення до мов національних меншин:
Закон не визначав конкретно ставлення до мов національних меншин. Зосереджуючись на зміцненні української мови, Центральна Рада можливо прагнула забезпечити її пріоритетне використання в сфері державності та економіки.
Свідчення видання закону:
Даний закон свідчить про намагання Центральної Ради зміцнити національний характер держави, встановивши українську мову як обов'язкову у сфері діловодства та громадської сфери.
Наслідки такої політики:
Політика українізації мала певні успіхи в підтримці української мови та культури, але водночас може бути сприйнята іншими національними групами як примусова асиміляція, що в подальшому може викликати напружені відносини в міжетнічних спільнотах.