8. У багатьох українських селах досі є такий звичай, як толока, тобто спільна праця під час спорудження будинку чи іншої будівлі без оплати, але за частування. Безперечно, що сама робота коштує значно дорожче, ніж частування. Як ви вважаєте, якщо б хтось із учасників толоки звернувся до суду з позовом, у якому б вимагав 6 оплати своєї праці, то чи мав би бути цей позов задоволеним?
Ответы
На мою думку, позов не повинен бути задоволеним.
Традиція толоки існує в Україні вже багато століть. Вона є не лише способом спорудження будинків та інших будівель, а й способом зміцнення соціальних зв'язків у громаді. Учасники толоки допомагають один одному безкоштовно, виходячи з почуття взаємодопомоги та підтримки.
Якщо б хтось із учасників толоки звернувся до суду з позовом про оплату своєї праці, це фактично означало б, що він порушує традицію толоки. Це також могло б призвести до того, що люди перестали б брати участь у толоках, оскільки боялися б, що їхню працю не оцінять належним чином.
Звичайно, можна стверджувати, що учасники толоки фактично надають свої послуги, а тому мають право на оплату. Однак у цьому випадку потрібно враховувати, що учасники толоки самі погоджуються на те, що їхня праця не буде оплачуватися. Це є їхнім добровільним вибором.
Крім того, потрібно враховувати, що вартість частування, яке отримують учасники толоки, часто є досить високою. Воно може включати в себе продукти харчування, напої, а також інші подарунки. Таким чином, можна вважати, що учасники толоки отримують певну компенсацію за свою працю.
З урахуванням усіх цих факторів, я вважаю, що позов про оплату праці учасників толоки не повинен бути задоволеним. Це було б порушенням традиції толоки та могло б призвести до негативних наслідків для громади.