Роздуми автора про власну долю, скороминущість життя людини.
Ответы
Ответ:
сделай лучшим ответом пожалуйста
Объяснение:
"Людиною виглядаєш і так, наче завжди буде завтра, але час, як тінь, минає нестримно. Спостерігаю за своєю долею, і відчуваю, як життя розпливається мов пісок крізь пальці. Миттєвість і невпинність часу обгортають мене, нагадуючи про те, що кожен момент – це не повернеться.
Доля, наче капризна художниця, ткає витончені візерунки на полотні життя, а я, наче маріонетка, рухаюсь під її владою. Часом здається, що обличчя долі змінюється кожною хвилиною, і я стаю тим, ким вона захоче.
Але чи варто втрачати себе у вишуканих криволініях долі? Можливо, важливо знайти свою неповторність у цьому великому та непередбачуваному виставі життя. Серед скороминущості та невизначеності важливо зберігати свою внутрішню сутність, яка робить мене унікальним."
Такі роздуми автора можуть відображати його відчуття щодо швидкоплинності часу та постійних змін у власному житті.