Твір на тему "Я так люблю мою Україну убогу" ПОЖАЛУЙСТА НЕ БЕРИТЕ ТО ЧО ЕСТЬ НА ДРУГИХ САЙТАХ ПРОШУУ ВАС БУДЬТЕ ЛЮДЬМИ!!! ДАЮ 50б
Ответы
Моя Україно, ти – земля, на якій відчувається запах давнини, де кожен куток наповнений історією та душею народу. Я так люблю тебе, не за твої багатства чи велич, а за твою убогість, яка віддзеркалює твою сильну та витривалу душу.
Ти, моя Україно, не завжди маєш найбільші багатства чи розкішні пейзажі, але твоя краса полягає у простоті, у селах, у польових квітах, в долині річок. Ти живеш у піснях та обрядах, у танцях та звичаях, що дарують неповторний колорит твоєї душі.
Ти, моя Україно, виросла на землі, змитій кров'ю і засіяній сльозами. Ти знаєш, що таке страждання, але завжди встаєш з попелу мудрішою та міцнішою. Твої люди несуть у собі гордість своєї історії, вони зберігають твої традиції та мову, незважаючи на усі перепони.
Моя Україно, я так люблю тебе за твою душу, що лине від Карпат до Сходу, від Півночі до Півдня. Ти надихаєш на творчість, на віру в краще майбутнє. Ти навчила мене цінувати кожен момент, бо кожен відтінок твого краєвиду — це скарб, вартість якого неоціненна.
Ти, моя Україно, убога у матеріальному, але багата у духовному. І це робить тебе неповторною. І хоч я можу подорожувати у світ, знайомитися з іншими культурами, ти завжди будеш тим особливим місцем у моєму серці, де живе любов та гордість до твоєї неповторної краси.