Предмет: Литература, автор: luda848452

характеристика героїв твору Хлопчик у смугастій піжамі
СРОЧНО дам 30 балів!!!!!​

Ответы

Автор ответа: yranester1
1

Объяснение:

Бруно (головний герой):

Характер: Бруно є допитливим та чуттєвим хлопчиком, який шукає відповіді на складні моральні питання, стикаючись з реальністю нацистської Німеччини.

Характерні риси: Справжній, добрий, цікавий, емпатичний.

Шмуель (новий друг Бруно):

Характер: Шмуель представляє трагічну сторону війни як єврейський хлопчик, з яким доля зіставляє Бруно.

Характерні риси: Сильний, терплячий, відданий своїм ідеалам.

Батьки Бруно:

Характер: Батьки викликають сум у читача, показуючи безрадісну сторону життя під час війни, коли сім'ї розриваються через ідеологічні різниці.

Характерні риси: Відданість сім'ї, біль втрати


luda848452: дякую
Автор ответа: annayatsiv31
0

Ответ:

1. **Бруно:**

- *Вік і характер:* Бруно - це восьмирічний хлопчик, який, на відміну від дорослих, не розуміє всіх аспектів війни та концтаборів. Його характер визначається дитячою наївністю та невинністю.

- *Допитливість:* Він є допитливим та цікавиться тим, що відбувається за межами його родинного дому та чому Шмуель, його новий друг, одягнутий у смугасту піжаму, живе в "проході".

- *Емпатія:* Протягом оповідання він виявляє ростущу емпатію та здивування відносно ситуації Шмуеля та інших, хто перебуває в концтаборі.

2. **Шмуель:**

- *Трагічна доля:* Шмуель представлений як жертва системи концтаборів під час нацистського режиму. Він втратив свою родину та опинився у важкій ситуації, визначеній страхом та голодом.

- *Дружба:* Шмуель і Бруно стають справжніми друзями, не зважаючи на їхні соціальні та етнічні різниці. Їхні стосунки відображають глибоку дитячу невинність та взаємне розуміння.

Обидва герої відіграють ключову роль у викликанні читачеві важливих питань про війну, дружбу та гуманітарні цінності.

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: v2661654
СЖАТОЕ ИЗЛОЖЕНИЕ. НА 70 СЛОВ
Пётр был великий хозяин, всего лучше понимавший экономические интересы, всего более чуткий к источникам государственного богатства. Подобными хозяевами были и его предшественники, цари старой и новой династии; но те были хозяева−сидни, белоручки, привыкшие хозяйничать чужими руками, а из Петра вышел хозяин−чернорабочий, самоучка, царь−мастеровой. Если Пётр не спал, не ехал, не пировал или не осматривал чего−нибудь, он непременно что−нибудь строил. Руки его были вечно в работе, и с них не сходили мозоли. За ручной труд он брался при всяком представлявшемся к тому случае. В молодости, когда он ещё многого не знал, осматривая фабрику или завод, он постоянно хватался за наблюдаемое дело. Охота к ремеслу развила в нём быструю сметливость и сноровку: зорко вглядевшись в незнакомую работу, он мигом усвоял её. Он хотел узнать и усвоить всякое дело. С летами он приобрёл массу технических познаний. Уже в первую заграничную его поездку немецкие принцессы из разговора с ним вывели заключение, что он в совершенстве знал до четырнадцати ремёсел. Но выше всего ставил он мастерство корабельное. И Пётр достиг большого искусства в этом деле, современники считали его лучшим мастером в России. Он был не только зорким наблюдателем и опытным руководителем при постройке корабля: он сам мог сработать корабль с основания до всех технических мелочей его отделки. Он гордился своим искусством в этом мастерстве и не жалел ни денег, ни усилий, чтобы распространить и упрочить его в России.​