Визначити, до якого стилю належить текст. Охарактеризувати стильові ознаки в ньому. Поділити на абзаци (вмотивувати поділ). Зредагувати відповідно до чинних норм. Упорядкувати технічні параметри (шрифт, відступи тощо).
Зовнішня політика – це курс держави в міжнародних справах який специфічними засобами і методами забезпечує захист її суверенітету, незалежності, досягнення життєво важливих національних інтересів та цілей. Зовнішня політика грунтується на економічному, демографічному, військовому, науково технічному та культурному потенціалах держави. Геополітичне положення держави історично домінувало в виборі державою партнерів і розвитку взаємин з його противниками. Сутність і зміст зовнішньої політики змінюються залежно від внутрішнього становища держави та міжнародної обстановки. Зовнішня і внутрішня політика як дві грані єдиного процесу об’єктивно існують і взаємно залежать одна від одної. Формами традиційного здійснення зовнішньої політики є встановлення дипломатичних відносин або зниження їх рівня, припинення, розрив, оголошення війни під час загострення відносин між державами; відкриття представництв держави при всесвітніх і регіональних міжнародних організаціях або членство держави в них тощо. У переважній більшості сучасних держав існують спеціалізовані органи зі здійснення зовнішньополітичної діяльності та контролю за цією діяльністю: · міністерства закордонних справ (або зовнішніх відносин); · парламентські комітети з питань зовнішньої політики; · посольства і представництва у складі яких працюють фахівці з військових питань, питань економічного (торгові представники) і культурного співробітництва; · наукові й культурні центри за кордоном, що працюють під контролем посольств і представництв; · офіційні та напівофіційні місії. Зовнішня політика відображає внутрішньополітичну ситуацію в державі, спираючись на присутні ресурси і кадровий потенціал. Зовнішню політику розглядають у зв’язку із внутрішньою політикою держави. Внутрішня політика – діяльність державних органів, установ, правлячих партій спрямована на узгодження інтересів окремих верств населення країни, їх певне підпорядкування та можливе (за конкретних умов) задоволення забезпечення існуючого стану в суспільстві або цілеспрямоване його перетворення, забезпечення цілісності та взаємодії окремих сфер. Основна мета зовнішньої політики будь-якої держави полягає в забезпеченні її національних інтересів. Функціями зовнішньої політики визначено: економічну – посилення економічного і політичного потенціалу держави; захисну – виявлення потенційних джерел загрози і небезпеки та їх запобігання; інформаційно-представницьку – створення позитивного іміджу держави у світовому співтоваристві; регулювальну – створення сприятливих зовнішньополітичних умов для діяльності держави та збереження рівноваги в системі політичних зв’язків. Для реалізації зовнішньої політики держави використовують політичні (дипломатію), економічні (економічний потенціал країни), військові, інформаційно-пропагандистські заходи тощо. Кожна держава зобов’язана будувати зовнішню політику з огляду на власні інтереси та інтереси своїх партнерів. Зовнішньополітична мета історично конкретна і змінюється залежно від економічних, науково-технічних, внутрішньополітичних та інших факторів. Зовнішня політика будь-якої держави формується на основі багатьох факторів, зумовлених географічним розташуванням, історичними зв’язками і менталітетом нації, її релігійними, моральними та світоглядними особливостями.
Ответы
Текст має формальний, науковий стиль. Основні стильові ознаки цього тексту:
1. Використання спеціалізованої термінології (наприклад, "зовнішня політика", "національні інтереси").
2. Об'єктивність і відсутність емоційного забарвлення.
3. Структурований виклад інформації.
4. Використання складних речень із зв'язками між частинами.
Редагування та упорядкування тексту:
- Поділ на абзаци: Розподіл тексту на абзаци відбуватиметься за логічними частинами, де кожен абзац висвітлює окремий аспект зовнішньої політики.
- Редагування: Внесення змін для забезпечення граматичної вірності, покращення структури речень та забезпечення їхньої читабельності.
- Технічні параметри: Шрифт – Times New Roman, розмір 12, інтервал 1.5. Відступи: зліва – 1.25 см, справа – 1 см, вгорі і внизу – 2 см.
Редагований текст:
Зовнішня політика – це курс держави в міжнародних справах, який за допомогою специфічних засобів і методів забезпечує захист її суверенітету та незалежності, а також досягнення життєво важливих національних інтересів та цілей. Зовнішня політика базується на економічному, демографічному, військовому, науково-технічному та культурному потенціалах держави. Геополітичне положення держави історично впливало на вибір партнерів та розвиток взаємин з противниками.
Сутність і зміст зовнішньої політики змінюються в залежності від внутрішнього становища держави та міжнародної обстановки. Зовнішня і внутрішня політика, як дві грані єдиного процесу, об'єктивно існують і взаємозалежать одна від одної. Традиційні форми зовнішньої політики включають встановлення або зниження рівня дипломатичних відносин, припинення чи розрив відносин, оголошення війни у разі загострення відносин між державами, відкриття представництв при всесвітніх і регіональних народних організаціях або членство в них. В більшості сучасних держав існують спеціалізовані органи для здійснення зовнішньополітичної діяльності та контролю за нею: міністерства закордонних справ або зовнішніх відносин, парламентські комітети з питань зовнішньої політики, посольства і представництва з фахівцями з військових, економічних та культурних питань, наукові та культурні центри за кордоном під контролем посольств, офіційні та напів офіційні місії.
Зовнішня політика відображає внутрішньополітичну ситуацію в державі, спираючись на наявні ресурси та кадровий потенціал. Вона розглядається у зв'язку з внутрішньою політикою, яка є діяльністю державних органів, установ, правлячих партій, спрямованою на узгодження інтересів різних верств населення, їх підпорядкування та задоволення, забезпечення цілісності та взаємодії різних сфер суспільства. Основна мета зовнішньої політики будь-якої держави - забезпечення її національних інтересів.
Функції зовнішньої політики включають економічну – посилення економічного та політичного потенціалу держави; захисну – виявлення та запобігання потенційним загрозам; інформаційно-представницьку – створення позитивного іміджу держави у світі; регулювальну – створення сприятливих зовнішньополітичних умов для діяльності держави. Для реалізації зовнішньої політики використовуються політичні, економічні, військові, інформаційні заходи. Кожна держава повинна будувати свою зовнішню політику, враховуючи власні інтереси та інтереси своїх партнерів.
Зовнішньополітична мета залежить від економічних, науково-технічних, внутрішньополітичних факторів. Зовнішня політика формується з урахуванням багатьох факторів, включаючи географічне розташування, історичні зв'язки, менталітет нації, а також релігійні, моральні та світоглядні особливості.
Цей текст містить важливу інформацію про зовнішню політику, її зміст, цілі, функції та вплив на внутрішню політику. Поділ на абзаци дозволяє логічно структурувати інформацію, роблячи текст зрозумілішим і легшим для сприйняття. Використання формального та наукового стилю відповідає характеру представленої теми.