ЛЕСЯ УКРАЇНКА «ЯК ДИТИНОЮ, БУВАЛО...» Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце бiль доходив, Я собі вставала тихо. «Що, болить?» - мене питали, Але я не признавалась - Я була малою горда, - Щоб не плакать, я сміялась. А тепер, коли для мене Жартом злим кінчиться драма I от-от зірватись має Гостра, злобна епіграма, Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, 1, забувши давню гордість, Плачу я, щоб не сміятись. аналіз твору
Ответы
Ответ:
Автор – Леся Українка
Рік написання – 1897
Жанр – вірш
Тема: болючі переживання поетеси з приводу власного здоров’я; намагання героїні боротися через силу з хворобою, яка її спіткала в дитинстві.
Ідея: уславлення сили волі, терпимості, наполегливості дівчинки в боротьбі зі своєю хворобою.
Художні засоби “Як дитиною бувало”
• риторичне запитання: «Що болить?»;
• метафори: «біль доходив», «зірватись має …епіграма», «зброї сміху… піддаватись»;
• епітети: «злий жарт», «епіграма гостра, злобна», “малою горда”, “вставала тихо”, “безпощадній зброї”; “давню гордість”.
• повтори: от-от.
• антитеза: «щоб не плакать, я сміялась», «плачу я, щоб не сміятись».
епітети: «злий жарт», «епіграма гостра, злобна», “малою горда”, “вставала тихо”, “безпощадній зброї”; “давню гордість”