Похожие вопросы
Створення інноваційного конкурентоспроможного продукту.
Для втримання конкурентних позицій підприємства в умовах
економіки вражень продукція підприємства повинна не тільки
задовольняти основні потреби споживача, а й бути джерелом нових
вражень.
Одним із методів створення такої продукції або послуг є метод
фокальних об’єктів (МФО) – метод, орієнтований на пошук ідей у
несподіваних напрямах, що дозволяє відстежувати динаміку
зовнішнього середовища найчастіше протилежним поглядом, розвиває
діалектику мислення.
Етапи використання МФО.
1. Визначення об’єкта зміни/оновлення фокального об’єкта. Назва
«фокальний об’єкт» для предмета оновлення походить від того, що
об'єкт перебуває у фокусі нашої уваги. Фокальний об’єкт указує на те,
на чому сфокусовано думку. Фокальним об’єктом може бути як окрема
річ, продукт або послуга, так і організація загалом або її окремі
підрозділи.
2. Вибір випадкових об’єктів (три–чотири об’єкти). Випадкові
об'єкти ніяк не повинні бути пов'язано з фокальним об’єктом. Якщо
фокальним об'єктом обрано вікно, то випадковим об'єктом не
рекомендовано вибирати підвіконня, стіни або штори.
Якщо фокальним об'єктом обрано послугу або будь-яка «дія», то
випадковими об'єктами необхідно обрати:
а) такі «живі» об'єкти, як: рослини, тварини, професії та ін.;
б) об'єкти «дійств», наприклад: цирк, божевільня, завод та ін.;
в) явища природи, наприклад: гроза, водоспад, пожежа та ін.
3. Визначення параметрів (близько 20) випадкових об’єктів,
обраних на етапі 2. У випадкових об'єктів необхідно знайти та виписати
максимальну кількість їхніх властивостей, характеристик та функцій, до
того ж слід намагатися уникнути таких загальних термінів, як: красивий,
стильний, надійний та зручний тощо. Ціі визначення підходять майже
для будь-якого об'єкта і мають великий заряд психологічної інерції, так
що швидше за все на четвертому та п'ятому етапі, вони дадуть
"порожні" співвідношення. Знайдені параметри випадкових об'єктів
необхідно сформулювати одним словом і записати у стовпчик.
4. Поєднання знайдених на 3 етапі параметрів із фокальним
об’єктом. Необхідно поєднати фокальний об’єкт із написаними параметрами випадкових об’єктів, поєднавши їх у читане словосполучення.
Головним є не пропустити жодне словосполучення, яким дивним би
воно не було.
5. Пошук асоціативних рішень конкретної проблеми за аналогією з
визначеними словосполученнями на етапі 4. Цей етап є найбільш
творчим етапом МФО, коли необхідно не тільки уявити собі знайдений
об’єкт, але й підібрати йому нове застосування.
На запитання «що було знайдено?» необхідно підібрати декілька
варіантів. Якщо трапиться, що визначене словосполучення є не новим
або вже використовується та наявне на ринку, необхідно підібрати
інший варіант.
На запитання «де це можна використовувати?» можна йі навіть
необхідно пропонувати неочікувані варіанти та місця використання.
Відповідь на запитання «кому це потрібно?» допомагає визначити
цільову аудиторію: хто й чому буде «це» купувати та платити за «це»
гроші.
6. Формулювання відібраних на етапі 5 ідей у вигляді готових
рішень. На цьому етапі необхідно виписати найбільш цікаві ідеї рішення
оновленого продукту (не менше 10 позицій). Можна виписати всі
знайдені рішення, які пройшли «випробування трьома запитаннями» та
є унікальними, тобто цю ідею ще не експлуатовано та на ринку подібних
рішень ще немає.