Предмет: История, автор: Yarli4ek

Ответьте на вопросы:
1.Які держави уклали Рапалльський договір, який його зміст?
2.Причина Рурського конфлікту.
3.Основний зміст репараційних планів Дауеса та Юнга?
4.Які зобов'язання брали на себе держави- учасниці договору Пакт Бріана -Келлога?
5.Яким було історичне значення Пакту Бріана - Келлога?

Ответы

Автор ответа: Пеппер
1

1. Рапалльський договір був укладений між Німеччиною та СРСР і підписаний 16 квітня 1922 року в місті Рапалло, Італія. Договір передбачав дипломатичні відносини та економічне співробітництво між двома країнами. Зміст договору дозволив обом державам обходити обмеження, які були встановлені Версальським миром, і розвивати економічне співробітництво в різних сферах.

Німеччина та СРСР зміцнювали свої відносини, обмінюючи технології та ресурси. Договір дозволив обом сторонам виходити із міжнародної ізоляції та врегулювати питання щодо розмежування сфер впливу у Східній та Центральній Європі.

2. Рурський конфлікт виник у контексті післявоєнної відновлення Німеччини. Згідно з умовами Версальського миру, область Рур (регіон з багатими вугільними родовищами та промисловими підприємствами) була демілітаризована та окупована французькими та бельгійськими військами.

Коли Німеччина почала відмовлятися від репарацій та зупинила роботу своїх платежів, Франція та Бельгія вирішили зайняти регіон Рур у січні 1923 року. Це викликало національний резонанс та активний опір німецького населення.

Конфлікт завершився лише після початку економічної кризи та тиску з боку інших країн. Конфлікт відобразив напруженість в регіоні та неврівноваженість післявоєнної системи в Європі.

3. План Дауеса (1924) передбачав зменшення розміру репарацій, обов'язкові платежі від Німеччини та впровадження нової валюти - "долара Дауеса". Метою було полегшити фінансове тягар відшкодувань та сприяти економічному відновленню Німеччини.

План Юнга (1929)  продовжував політику полегшення репарацій. Встановлював графік платежів та зменшував суми, які Німеччина повинна була виплачувати. Також передбачав періодичний огляд ситуації та можливість подальших коригувань.

4. Держави, що підписали пакт, зобов'язалися відмовитися від ведення війни як інструменту національної політики.

Зобов'язання взаємної консультації та мирного вирішення конфліктів, що можуть виникнути між учасниками.

5. Перший в історії міжнародний документ, який конкретно відмовлявся від використання війни як інструменту політики.

Визначав важливий момент в розвитку міжнародного права та дипломатії, спрямованої на запобігання війні.

Хоча пакт не завадив виникненню Другої світової війни, він відіграв важливу роль у формуванні принципів колективної безпеки та дипломатичних стандартів.

Похожие вопросы
Предмет: Немецкий язык, автор: Аноним
Предмет: Алгебра, автор: sasahurtova804
Предмет: Математика, автор: davabukach
Предмет: Русский язык, автор: chakminakamila
В каких строках выражена основная мысль стихотворения?
Псы Актеона


Миф этот, в общем-то, не прост, хоть и наивен с виду…
Отстав от собственных собак, охотник Актеон
В случайном гроте увидал нагую Артемиду,
И за оплошность ею был в оленя превращён.
Ещё не зная, кем он стал по прихоти богини,
Виденьем знойным ослеплён, беспечный Актеон,
Не чуя ног, помчался вдаль по солнечной долине, -
И миф на этом мог бы быть спокойно завершён.
Но миф коварнокропотлив… Устав от напряженья,
От странной тяжести своей, несчастный Актеон.
Остановился над ручьём, вгляделся в отраженье,
И - ужаснулся он тому, что вдруг увидел он:
Ветвистый рог, пятнистый бок, огромный глаз в тумане…
И закричал он, но сумел издать лишь хриплый стон.
И даль ответила ему предсмертным криком лани, -
И снова миф на этом мог быть честно завершён…
Но нет… Уже катился вслед, заметно настигая,
Забытой своры звонкий лай и злобный рёв вдогон.
И понял бедный Актеон, кидаясь прочь от стаи,
Что жертва - он, лесной олень, что здесь он обречён.
И понеслась вдоль мирных рощ кровавая погоня,
Собаки выученно шли на срезку и в обгон.
Он знал их всех по именам, он их кормил с ладони, -
И вот - ни крикнуть, ни позвать не в состоянье он.
Здесь миф жестоко заспешил в предчувствии развязки…
Олень споткнулся и тотчас был сворой окружён, -
И, взятый выжлецом под пах и стиснутый под связки,
На землю рухнул Актеон, и не поднялся он…
Над пёстрой тушею платан шумел листвой лениво,
Витал над миртами цикад неистребимый звонки,
Собаки слизывали кровь и ждали терпеливо,
Когда хозяин их придет… Но что-то медлил он…
И миф иссяк уже вполне, без вывода, урока, -
И смысл загадочный его остался затемнён…
О чём ты, миф, ведь не о том, что не уйти от рока?
И не о том ведь, что никто не будет пощажён?
Строфа пустеет на ходу и дремлет утомлённо,
Глаза закроешь, и летит, летит кровавый гон…
Стихи мои, слепые псы, собаки Актеона,
Я вас с руки кормил, а вы всё мчитесь мне вдогон.


И миф иссяк уже вполне, без вывода, урока, -
И смысл загадочный его остался затемнён…
И понял бедный Актеон, кидаясь прочь от стаи,
Что жертва - он, лесной олень, что здесь он обречён.
Стихи мои, слепые псы, собаки Актеона,
Я вас с руки кормил, а вы всё мчитесь мне вдогон.