Предмет: Математика, автор: akmarzhansaurambai

ШЫҒАРМАШЫЛЫҚ ЖҰМЫС Мәтін бойынша есеп құрастыр. Түйелер өз салмағының жартысына тең жүкті көтере алады. Ең мықтылары шамамен өз салмағына тең 600 кг жүкті көте- руге мүмкіндігі бар.​

Ответы

Автор ответа: saidbeksatvaldiev10
3

Ответ:

Түйелердің салмағына тең жүкті көтеру мүмкіндігі бар. Дайындықтары бар үш түйеде орналасуы алдын алуымыз керек. Міндетті салмақтарды анықтау үшін салмақтардың санын таба аламыз.

1. Жартысына тең жүкті көтеру үшін түйе анықтаймыз.

Салмағының жартысына тең жүк - х

2. Шамамен өз салмағына тең 600 кг жүкті көте- ру түйесін анықтаймыз.

Шама - 600 кг жүкті көпелдікке қосады.

Озарта көпелдік анықтауды қолданамыз:

Озарта көпелдік = салмағы жүк - шама

Озарта көпелдік = х - 600

3. Ең мықтылары шамамен өз салмағына тең 600 кг жүкті көтыру мүмкіндігі бар деп айтамыз, сондықтан двигательдік анықтаймыз.

Двигательдік = х - 600

Түйелердің салмақтарына тең жүк қойғанда, ең биік салмақтың жартысына тең көпелдік көтеру жасау мүмкіндігі бар деп айтамыз. Олардың байланысуларын растайтынымыз:

х - 600 = х - 600.

Есепті орындау үшін денклеме алып, анықтауларымызды жайлы есеп жасаймыз:

х - 600 = х - 600

0 = 0

Денклеме дұрыс. Осындай есепті орындағанда, түйелердің салмағына тең көпелдік көтеру мүмкіндігі бар.

Мәтін бойынша, түйелер өз салмағының жартысына тең жүкті көтере алады. Ең мықтылары шамамен өз салмағына тең 600 кг жүкті көте- руге мүмкіндігі бар.


akmarzhansaurambai: молодетс
adilzanbe: Дурыс?
Похожие вопросы
Предмет: История, автор: lero44kau
Робота з історичним джерелом.
ІЗ РОМАНУ Р.ІВАНЧЕНКО «ЯРОСЛАВНИ»
Човни наближалися до берега…Інгварові ж не терпілось. Він пильно вдивлявся в той бік,де на крутому березі Дніпра-Славути купчились густо-зелені шапки незайманих лісів…Інгвар озирається: навколо буяє земний рай… Його край немає таких просторів. Кам`янисті береги, холодні тяжкі хвилі розбиваються об валуни й скелі на бризки…А тут багатий і безконечно великий край…Недаремно його володар, відважний вікінг королевич Гаральд посилає сюди своїх гінців із такою делікатною справою…Горда князівна Єлизавета припала Гаральду до серця, ще коли він служив у дружині Ярослава…Влітку 1045р. Єлизавета виїхала до Норвегії…Далекий шлях не лякав її: князівна знала, що чекає на неї теплий прийом людей, палка любов Гаральда і корона королеви…У мелодійних сагах норвезької землі збереглася пам`ять про горду русокосу дівчину в золотій гривні, яка зробила норвезького короля Гаральда Сміливого поетом, а на сувору землю північної країни принесла спокій, добро і мудрість книжну…Доля судила їй через двадцять років овдовіти – Гаральд загинув і війні з Англією…Єлизавета Ярославна стала дружиною короля Данії Свена Естрідсена…
Князівна Анна покидала отчий дім і виїздила до нареченого…4 серпня 1049р. вона вінчалася з французьким королем Генріхом 1 у Ромейському храмі…Ні, Анна не мала сили вернутися на рідну землю. Але мала Анна-Агнія владу- вона могла сюди, на гальську землю, перенести кусочок тієї краси…І королева будує кілька церков, подібних до київських. Фрески і мозаїка нагадували київські…Через одинадцять років Анна овдовіла, придворна знать оголосила її регентшею малолітнього спадкоємця трону Філіпа 1. Анна-Агнія стала фактично правителькою держави…
У літописах угорських розповідається про ще одну доньку князя Ярослава – про Анастасію-Асмунду. Вона принесла з собою на береги нек лише любов до чоловіка- короля Андрія, але й любов до науки і знань…

1) Що ви дізналися про доньок Ярослава Мудрого? Завдяки яким якостям Ярославнам удалося завоювати любов і повагу своїх чоловіків?
2) Що таке «шлюбна дипломатія»? У чому полягає її суть? Поясніть, чому сучасники називали Ярослава «тестем Європи».