Предмет: Математика, автор: ganievasabina78

В двух областях 10заповедкиков в скольких областях находится 25 заповеднеков если количество хаповедников в областях

Ответы

Автор ответа: denisywnokki
0

Ответ:в 5 областях

якщо в 2 областях 10 то мы можем зделать так-10+10+5 5 в одной области получаеться 10+10 это 4 области а 5 это одна область, надеюсь понятно;)

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: v542039
Скласти план своєї доповіді за темою «Наш край в кін. XVIII - l пол XlX ст.» дотримуючись інструкції. Інструкція: 1.План має складатися з окремих пунктів та підпунктів до них (складний план) та виконаний в зошиті. 2.Заголовки пунктів та підпунктів мають бути короткі та лаконічні (головне в абзаці тексту або частини абзацу: подія, явище тощо). 3.План не має нагадувати конспект, тобто скорочений текст 4.План не має бути загальним, а відповідати темі. 5.Обов’язковий висновок щодо розвитку Донбасу в цей період.
Текст:
В 1802 р. відбулися зміни в адміністративному устрої краю: увійшов до складу Катеринославської та Харківської губерній, області війська Донського. За краєм закріпилася назва «Донецький басейн» (згодом скорочене «Донбас»), що започаткував один з активних його дослідників Євграф Петрович. Ковалевський. У 1827 р випускник Гірничого кадетського корпусу у С.-Петербурзі гірничий інженер з Харкова Євграф Ковалевський виконав перше наукове стратиграфічне і геологічне дослідження Донбасу, під його керівництвом було створено першу геологічну карту Донбасу
Край активно заселявся селянами з центральних губерній Росії,

переселенцями з українських губерній, вихідцями з Баварії та Пруссії. В

1823 р. на півдні нашої області було створено 17 німецьких колоній, 2

колонії створили євреї, в яких селилися болгари, молдавани. В 1825 р.

колишні слободи Лиман, Дробишеве, Райгородок та інш. було перетворено

на військові поселення. В 1831-1865 рр. існувало Азовське козацьке

військо для охоронної служби, супроводу військових вантажів. Після його

ліквідації було створено Покровську та Нікольську волості. Селяни з

Чернігівщини, Полтавщини та Харківщини створили 38 сел з населенням

до 21 тис. душ чоловічого полу.

Сільське господарство займало провідне становище в економіці краю:

хліборобство – пшениця-арнаутка, ячмінь, просо, тютюн, картопля, льон;

огородництво – бахчі, тутовий шовкопряд; скотарство – тонкорунні вівці,

заводи з розведення коней; виноградарство. На сер. XlX ст. третину

селян складали поміщицькі селяни, решта – нащадки козаків та

колоністів.

- Роздивіться світлини. Яку інформацію про життя і побут селян можна

отримати зі світлин?

Село Прелесне. Донеччина. Музей.
Відбувався подальший розвиток домашніх промислів: винокуріння,

мукомольна справа. В Маріуполі було побудовано макаронну фабрику,

продукція якої відправлялася на експорт. В 1819 р. уряд дозволив

мешканцям Бахмуту та Тору соледобування. Зростання попиту на вугілля

прискорили розвиток вугільної галузі. Почалося використання на деяких

шахтах нова техніка. Наприклад, на ш-ті Олександрівський графа Воронцова

з 1842 р. почали використовувати новітню горну техніку. Розвиток

промисловості стимулювало проведення геолого – розвідувальних робіт.

Луганський чавунолітейний завод, побудований в 1795-1800 рр., провів

експедиції під керівництвом А. Н. Демідова (1837-1841 рр.). Землі з

багатими вугільними покладами купувалися підприємцями, які відкривали

нові шахти та будували заводи. Велику роль в розвитку

зовнішньоторгівельних зв'язків мав Маріупольський порт, де в 1800 р.

була відкрита таможня.

Поміщики використовували працю кріпаків для покращення свого

життя та побуту. Вони будували великі садиби з парками. Наприклад,

садиба Бантишів в с. Прелесне (Слав’янського р-ну).

В 1768 р. поручик у відставці Василь Васильович Бантиш заснував у

Торському уїзді (зараз Слов’янський район) слободу Веселу, яка пізніше й

була перейменована в село Прелесне.
В Донбасі працювало багато відомих людей. Кріпацтво не давало

можливості талановитим представникам народу себе реалізувати, але

були й виключення.

Поет Михайло Миколайович Петренко – автор

віршів «Дивлюсь я на небо», «Взяв би я бандуру».

«Дивлюся на небо та й думку гадаю:

Чому я не соколъ, чому не лjтаю?

Чому менj, Боже, Ти крилля не давъ?

Я бъ землю покинув и въ небо злjтавъ…»

1841 р.

В Луганську працював Володимир Іванович Даль (1801-1872) –

український письменник, лексикограф, етнограф, автор «Тлумачного

словника живої великоруської мови». Володимир Даль майже 20 років

прожив в Україні, знав українську мову, зібрав цінні українські фольклорні

та мовні матеріали. Впродовж 1833—1839 років вийшли в світ «Билини й

небилиці Козака Луганського». Даль був автором першого в історії

Російської імперії підручника із зоології. Пам'ятник Володимиру Далю

(скульптурний портрет із псевдонімом «Даль — Казак Луганский»)

встановлено в 1980 р. у Луганську, де він народився, жив і працював.