Срочно помогите пожалуйста
Приложения:
Ответы
Ответ:
надеюсь помогла)
@@@@@@@@@
Приложения:
Похожие вопросы
Скласти план своєї доповіді за темою «Наш край в кін. XVIII - l пол XlX ст.» дотримуючись інструкції. Інструкція: 1.План має складатися з окремих пунктів та підпунктів до них (складний план) та виконаний в зошиті. 2.Заголовки пунктів та підпунктів мають бути короткі та лаконічні (головне в абзаці тексту або частини абзацу: подія, явище тощо). 3.План не має нагадувати конспект, тобто скорочений текст 4.План не має бути загальним, а відповідати темі. 5.Обов’язковий висновок щодо розвитку Донбасу в цей період.
Текст:
В 1802 р. відбулися зміни в адміністративному устрої краю: увійшов до складу Катеринославської та Харківської губерній, області війська Донського. За краєм закріпилася назва «Донецький басейн» (згодом скорочене «Донбас»), що започаткував один з активних його дослідників Євграф Петрович. Ковалевський. У 1827 р випускник Гірничого кадетського корпусу у С.-Петербурзі гірничий інженер з Харкова Євграф Ковалевський виконав перше наукове стратиграфічне і геологічне дослідження Донбасу, під його керівництвом було створено першу геологічну карту Донбасу
Край активно заселявся селянами з центральних губерній Росії,
переселенцями з українських губерній, вихідцями з Баварії та Пруссії. В
1823 р. на півдні нашої області було створено 17 німецьких колоній, 2
колонії створили євреї, в яких селилися болгари, молдавани. В 1825 р.
колишні слободи Лиман, Дробишеве, Райгородок та інш. було перетворено
на військові поселення. В 1831-1865 рр. існувало Азовське козацьке
військо для охоронної служби, супроводу військових вантажів. Після його
ліквідації було створено Покровську та Нікольську волості. Селяни з
Чернігівщини, Полтавщини та Харківщини створили 38 сел з населенням
до 21 тис. душ чоловічого полу.
Сільське господарство займало провідне становище в економіці краю:
хліборобство – пшениця-арнаутка, ячмінь, просо, тютюн, картопля, льон;
огородництво – бахчі, тутовий шовкопряд; скотарство – тонкорунні вівці,
заводи з розведення коней; виноградарство. На сер. XlX ст. третину
селян складали поміщицькі селяни, решта – нащадки козаків та
колоністів.
- Роздивіться світлини. Яку інформацію про життя і побут селян можна
отримати зі світлин?
Село Прелесне. Донеччина. Музей.
Відбувався подальший розвиток домашніх промислів: винокуріння,
мукомольна справа. В Маріуполі було побудовано макаронну фабрику,
продукція якої відправлялася на експорт. В 1819 р. уряд дозволив
мешканцям Бахмуту та Тору соледобування. Зростання попиту на вугілля
прискорили розвиток вугільної галузі. Почалося використання на деяких
шахтах нова техніка. Наприклад, на ш-ті Олександрівський графа Воронцова
з 1842 р. почали використовувати новітню горну техніку. Розвиток
промисловості стимулювало проведення геолого – розвідувальних робіт.
Луганський чавунолітейний завод, побудований в 1795-1800 рр., провів
експедиції під керівництвом А. Н. Демідова (1837-1841 рр.). Землі з
багатими вугільними покладами купувалися підприємцями, які відкривали
нові шахти та будували заводи. Велику роль в розвитку
зовнішньоторгівельних зв'язків мав Маріупольський порт, де в 1800 р.
була відкрита таможня.
Поміщики використовували працю кріпаків для покращення свого
життя та побуту. Вони будували великі садиби з парками. Наприклад,
садиба Бантишів в с. Прелесне (Слав’янського р-ну).
В 1768 р. поручик у відставці Василь Васильович Бантиш заснував у
Торському уїзді (зараз Слов’янський район) слободу Веселу, яка пізніше й
була перейменована в село Прелесне.
В Донбасі працювало багато відомих людей. Кріпацтво не давало
можливості талановитим представникам народу себе реалізувати, але
були й виключення.
Поет Михайло Миколайович Петренко – автор
віршів «Дивлюсь я на небо», «Взяв би я бандуру».
«Дивлюся на небо та й думку гадаю:
Чому я не соколъ, чому не лjтаю?
Чому менj, Боже, Ти крилля не давъ?
Я бъ землю покинув и въ небо злjтавъ…»
1841 р.
В Луганську працював Володимир Іванович Даль (1801-1872) –
український письменник, лексикограф, етнограф, автор «Тлумачного
словника живої великоруської мови». Володимир Даль майже 20 років
прожив в Україні, знав українську мову, зібрав цінні українські фольклорні
та мовні матеріали. Впродовж 1833—1839 років вийшли в світ «Билини й
небилиці Козака Луганського». Даль був автором першого в історії
Російської імперії підручника із зоології. Пам'ятник Володимиру Далю
(скульптурний портрет із псевдонімом «Даль — Казак Луганский»)
встановлено в 1980 р. у Луганську, де він народився, жив і працював.
