Написати переказ тексту
Вічна музика Одеської опери
Історія Театру пов’язана з історією міста. Він був відкритий в 1887 році, замовником проекту було місто Одеса та проект готувався одинадцять довгих років. Але результат того вартий. Екскурсоводи (а екскурсії тут проходять постійно) розкажуть подробиці про те, що будівля Театру була побудована в стилі «бароко», що вхід прикрашає скульптурна група, яка зображає музу Мельпомену, а з боків її Трагедія і Комедія. Архітектурна обробка будівлі чудова, сам театр неймовірно гармонійно вписується в обрамлення з південного неба і зелених дерев.
Кожна його деталь, кожне вікно, позолочені прикраси виконані з незвичайним смаком і відчуттям міри, поступово вводять глядача в той стан, який необхідно, щоб прийняти в свою душу велике чудо музики, освячене великими композиторами минулого і сьогодення. Навіть глядацький зал пахне особливим повітрям, п’янким ароматом таланту. Незрозуміло, чому саме цей зал так впливає на людей?! Сама його архітектура традиційна. Партер, бенуар, бельетаж, яруси лож. Мабуть так впливає внутрішня гармонія всіх складових цього єдиного ансамблю.
Неймовірна акустика театрального залу. Під час оперних вистав не використовується ніяка звукопідсилююча техніка. Але кожне слово, вимовлене на сцені навіть пошепки, чудово чутно від партеру до гальорки. А шум залу м’яко глушиться, покликати когось через увесь зал тут не вийде.
Сцена Одеського оперного театру бачила багатьох великих музикантів, співаків і танцюристів. Будь-який артист, що виходить тут на підмостки, несе відповідальність перед ними за кожну ноту, за кожне балетне па.
Це дивовижне будівництво, добрий дух опери, втілений у камені, місце, де багато тисяч людей знову і знову запалюють у своїй душі лампаду прекрасного. Вічна музика буде відтепер освітлювати їм кам’янисту дорогу життя. Можливо, ця дорога буде легше, адже на ній була зупинка, яка називалася Одеський оперний театр
Ответы
Вічна музика Одеської опери
Одеський оперний театр був відкритий в 1887 році, його проект готувався одинадцять довгих років. Будівля Театру була створена у стилі «бароко», його вхід прикрашає скульптурна група, яка зображає музу Мельпомену, а з боків її Трагедія і Комедія. Театр гармонійно вписується в обрамлення з південного неба і зелених дерев.
Кожна його деталь виконана з незвичайним смаком і відчуттям міри. Це поступово вводить глядача в той стан, в якому він може прийняти в свою душу велике чудо музики. Глядацький зал пахне по-особливому, п’янким ароматом таланту.
Неймовірна акустика театрального залу. Під час оперних вистав не використовується ніяка звукопідсилююча техніка. Але кожне слово, вимовлене на сцені навіть пошепки, чудово чутно у всьому залі.
Сцена Одеського оперного театру бачила багатьох великих музикантів, співаків і танцюристів.
Ця споруда - місце, де люди знову і знову запалюють у своїй душі лампаду прекрасного. Вічна музика буде освітлювати їм дорогу життя. Ця дорога буде легше, адже на ній була зупинка, яка називалася Одеський оперний театр.