Віднайдіть у Конституції України норми (не менше двох), які закріплюють нижче наведені конституційні права та свободи. Встановіть, за яким критерієм їх класифіковано?
а) права і свободи людини та громадянина;
б) права і свободи першого («негативні»), другого («позитивні») та третього (солідарні або колективні) поколінь;
в) колективні та індивідуальні права та свободи;
г) особисті, політичні, соціальні, економічні, культурні та екологічні права і свободи;
д) абсолютні та відносні права і свободи.
Ответы
Ответ:
Відповідно до Конституції України, можна знайти норми, які закріплюють різні категорії конституційних прав та свобод, відповідно до наведених критеріїв:
а) Права і свободи людини та громадянина:
- Стаття 3 Конституції України гарантує, що людина, її життя, честь, гідність та недоторканність є найвищою соціальною цінністю.
- Стаття 17 Конституції України закріплює право на свободу особи, її особистий і домашній недоторканість, приватне життя, та нерушимість кореспонденції.
б) Права і свободи першого («негативні»), другого («позитивні») та третього (солідарні або колективні) поколінь:
- Стаття 47 Конституції України визначає соціальні, економічні та культурні права громадян, які включають право на соціальний захист, право на працю, а також право на охорону здоров'я.
в) Колективні та індивідуальні права та свободи:
- Стаття 37 Конституції України гарантує право на мирні зібрання, включаючи колективні дії громадян.
- Стаття 38 Конституції України закріплює право на об'єднання в громадські організації, включаючи право на створення профспілок.
г) Особисті, політичні, соціальні, економічні, культурні та екологічні права і свободи:
- Стаття 22 Конституції України забезпечує право на особисту недоторканість, а також право на таємницю кореспонденції.
- Стаття 42 Конституції України гарантує право на життя, і визначає, що смертна кара заборонена.
д) Абсолютні та відносні права і свободи:
- Стаття 29 Конституції України закріплює свободу думки і слова як абсолютне право.
- Стаття 43 Конституції України визначає право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів влади перед судом, що є відносним правом, оскільки воно обмежується конкретними умовами та процедурами.