есе на тему "волонтерство сьогодні"
Ответы
Ответ:
Волонтерство сьогодні: Спільнота, Зміна та Спільна Мета
Волонтерство - це одна зі старіших та найпоширеніших форм громадянського активізму, яка в сучасному світі має надзвичайну важливість. Сьогодні волонтерство стало важливим чинником для розвитку спільностей, зміни суспільства та досягнення спільної мети.
По-перше, волонтерство визнається однією з ключових складових громадянського суспільства. Волонтери вносять важливий вклад у покращення різних аспектів життя, включаючи допомогу у сферах освіти, охорони здоров'я, захисту прав людини, екології та багатьох інших. Вони діють незалежно від влади та роблять це з метою сприяння загальному благу.
По-друге, волонтерство стає джерелом зміни в суспільстві. Волонтери працюють над різними проблемами та викликами, над якими суспільство стикається. Вони розпочинають діалог та розробляють інноваційні підходи для вирішення проблем, спонукаючи суспільство діяти та змінюватися.
По-третє, волонтерство об'єднує людей навколо спільної мети. Волонтери різних вікових груп, професій та соціальних шарів працюють разом для досягнення конкретних цілей. Це сприяє взаєморозумінню, співпраці та збереженню соціальної солідарності.
Однак волонтерство сьогодні також стикається з викликами. Зокрема, важливо забезпечити волонтерам необхідну підтримку та визнання їхнього внеску. Крім того, важливо розвивати регуляторні механізми та стимули для волонтерства.
У підсумку, волонтерство сьогодні є важливим інструментом для розвитку громадянського суспільства, зміни суспільства та досягнення спільної мети. Волонтери стають тими, хто приносить позитивні зміни у світі та надихає інших до дій.
Объяснение:
Про волонтерський рух в Україні сьогодні з захопленням говорять у багатьох країнах світу, називаючи це явище унікальним. Розквіт волонтерської діяльності у нас припав на час Революції Гідності і початок війни на Донбасі. У надзвичайно складний період саме цей рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових взяти на себе вирішення найбільш нагальних і болючих проблем держави.
Сьогоднішньому волонтерському руху в Україні мало аналогів не тільки в країнах колишнього СРСР, а й на Заході, звідки, власне, й прийшов термін «волонтерство». Слово «волонтер» походить від французського volontaire (доброволець), яке в свою чергу запозичено з латинського voluntarius (voluntas – вільне волевиявлення, volō –бажання, намір). Тобто волонтерство — добровільна безкорисна суспільно важлива діяльність.Волонтерство як соціокультурне явище нерозривно пов’язане з розвитком цивілізації. В історії людства навряд чи знайдеться суспільство, якому не були б притаманні ідеї добровільної та безкорисливої допомоги. І завжди знаходились люди, для яких самореалізація, самоудосконалення були можливі лише через працю на благо інших. Слід сказати, що протягом віків релігія, церква спонукала людей до благодійництва і волонтерства, виховувала альтруїстичну свідомість.
В 2019 році людство буде відзначати 160-річчя виникнення волонтерського руху. Його початком прийнято вважати 1859-й, коли швейцарський підприємець і громадський діяч Жан Анрі Дюнан, вражений страшними наслідками однієї з найкривавіших битв австро-італо-французської війни (під Сольферіно на полі бою лишилися вмирати більше дев’яти тисяч скалічених солдат), фактично ініціював створення Міжнародного комітету Червоного Хреста – організації, що на добровільних засадах надавала би першу медичну допомогу пораненим. Пізніше Дюнан став першим лауреатом Нобелевської премії миру. Принципами, які він започаткував в цій організації, почали користуватись активні громадяни в багатьох країнах світу, і цей рух поступово охоплював різні види діяльності: допомога бідним, важкохворим, сиротам, навчання грамоті, боротьба з пияцтвом. В ХІХ столітті особливо розвивається благодійницька діяльність, яка ставить собі ту ж мету.
Однак я вважаю волонтерство і благодійництво дещо різними видами суспільної діяльності. Адже благодійництво не передбачає особистої безпосередньої участі у суспільно важливій роботі (не потрібно чергувати в притулку, розвозити нужденним харчі і ліки, готувати їжу). Благодійники, як правило, обмежуються фінансовою допомогою, а також нерідко розраховують на різні пільги з боку держави (що частенько і отримують).