Question

Знаю, що смерть - як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар, Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь...
що висміює цей твір?
​

Answer 1

Ответ:

Цей вірш висміює ідею, що ніхто не уникне смерті, незалежно від свого соціального статусу або багатства. Автор вказує на те, що перед смертю всі стають рівними, і наголошує на значенні чистої совісті як єдиної речі, яка може допомогти протистояти страшному факту смерті. Таким чином, цей вірш висміює прагнення наживи і зазнавання влади, які не збережуть від смерті.

Объяснение: