1. Визначте тип прив’язаності клієнта та специфіку його стосунків з основним об’єктом прив’язаності.
2. Дайте визначення поняттям «внутрішня робоча модель» та «стабільність репрезентацій прив’язаності» у межах теорії прив’язаності. Як стабільність репрезентацій пов’язана з дослідницькою поведінкою? Як саме все це представлено у фігуранта вашого випадку.
3. Дайте рекомендації стосовно можливих корекційних заходів та сформулюйте прогноз стосовно перспектив терапії.
Випадок.
Первинне знайомство і симптоматика
Восьмирічного Т. на лікування записують його батьки за наполяганням нової вчительки, яка почала викладати в тому третьому класі, де навчався Т. За її словами, хлопчик постійно заважає проводити заняття, поводиться зухвало, підхоплюється зі стільця, б'є інших дітей, у класі його "майже неможливо втримати на місці". Батьки ніяк не можуть цього зрозуміти, бо їхній син цілком адекватно поводиться в сім'ї та з друзями по сусідству, не проявляючи таких агресивних і провокувальних форм поведінки.
Анамнез
Батькам було абсолютно незрозуміло, чому Т., який дотепер був звичайною і безпроблемною дитиною, тепер, після зміни вчителя в третьому класі, став поводитися зухвало. Батьки звинувачували в поведінці Т. вчительку, бо вона, за їхніми словами, не виявляє достатньої чіткості
та організованості й не здатна наполягти на своєму. Вони тим більше довіряли своєму висновку, що вдома Т. поводився зовсім непомітно. Через цю невідповідність створилася сильна напруженість у стосунках між батьками та вчителькою, яка, своєю чергою, відчувала, що батьки Т. її не розуміють. Батьки вважали, що вчительці потрібна педагогічна консультація.
За характеристикою батьків, Т. завжди був "безпроблемною" дитиною. Він був єдиною дитиною в сім'ї; мати працювала півдня, а в другій половині була в повному розпорядженні сина, допомагаючи йому у виконанні домашніх завдань та інших справ, коли він цього хотів. Однак більшу частину часу Т. грався на вулиці зі своїми друзями і був "усім задоволений".
Ответы
Ответ:
Объяснение:
На основі наданих відомостей, можна зробити кілька припущень та рекомендацій:
Припущення: Зміна вчителя та середовища навчання може бути стресовою ситуацією для дитини, що може викликати зміну поведінки.
Рекомендація: Рекомендується провести бесіду з Т. та вчителем, щоб з'ясувати причини його зухвалої поведінки в класі. Можливо, він почувається незручно або неадекватно реагує на нову ситуацію. Важливо створити сприятливу атмосферу для відкритого спілкування та взаєморозуміння.
Припущення: Взаємодія батьків та вчителя може бути напруженою через непорозуміння та відсутність чіткості у комунікації.
Рекомендація: Рекомендується провести зустріч батьків з вчителем, де можна обговорити спільні підходи до виховання та навчання Т. Важливо встановити взаєморозуміння та співпрацю між всіма сторонами.
Припущення: Відсутність проблемного поводження Т. вдома може свідчити про контекстуальну природу його поведінки.
Рекомендація: Рекомендується провести більш детальне спостереження за поведінкою Т. в різних ситуаціях, включаючи взаємодію з ровесниками та іншими дорослими. Це допоможе зрозуміти, чи є його зухвале поводження обмежене лише класним середовищем.
Прогноз стосовно перспектив терапії залежить від багатьох факторів, включаючи сприйнятливість Т. до змін, які можуть бути внесені в його середовище, а також від співпраці між батьками, вчителем та фахівцями. Важливо створити сприятливу атмосферу для розвитку емоційної стабільності та соціальних навичок у Т., що може сприяти покращенню його поведінки та адаптації до нових умов навчання.