Тієї весни жодна чайка не загніздилася на луках, а всі притулилися на островах, хоч як було тісно. Люди та раділи цьому, і сумували, бо щось було не так, якщо птахи покинули місця, в яких жили віками. І виявилося, що недаремно, бо бачили птахи далі, ніж люди.
Весна і осінь видалися тоді дуже посушливими: Бо дощів не було, а джерела, що таїлись глибоко в землі, теж кудись пропали - на луках, де колись гніздилися чайки, можна було ходити в черевиках. І поодинокі дикі качки незабаром покинули гнізда й вилетіли кудись. Лише на левадах , бо були вони в низовині і викопані глибоко: чайки вивели на острівцях дітей і кигикали радісно в небі.Проводжали тепер у вирій чайок багато односельчан і чекали їх навесні теж мало не всім селом. І кожен, хто мав леваду, намагався зробити для них хоч копанку, щоб чайка і в нього оселилась, бо поки гніздиться вона тут, доти і вода тримається в леваді, а вода - це життя.
І щовесни прилітали птахи на радість людям, купалися у весняному небі над городами та кигикали на щастя усім. І гніздилися у кожного, хто того хотів і зробив що-небудь для цього.
А в перший день усі чайки збиралися на Захаровій леваді, наче показували людям, звідки вони родом пішли і хто перший зробив їм добро. Захар вітав їх, стоячи на леваді, і показував руками, що можуть уже летіти, куди захочуть, наче відпускав їх на інші левади
План
1. Птахи покинули місця в яких жили віками.
2.Весна і осінь були посушливими: дощів не було, а джерела теж кудись пропали.
3.Чайки вивели на острів дітей.
4.Кожен намагався зробити для чайок копанку.
5. Щовесни чайки поверталися до людей і гніздилися в кожного хто зробив що не будь для цього.
6.Чайки збиралися на Захаровій леваді, тому що він перший зробив їм добро.
Зроби стислий переказ тексту за планом 6 абзаців
Творче завдання.Доповнити переказ власними роздумами про єдність людини і природи 5-7 речень
Ответы
Ответ:
Птахи покинули місця, де вони жили протягом багатьох поколінь. Весна і осінь стали надто сухими, відсутність дощів і зникнення джерел призвели до посухи на луках, де колись гніздилися чайки. Це стало серйозною проблемою для природи і людей, адже вода - це життя.
Чайки вирішили знайти нові місця для гніздування та вибрали острови. Люди були одночасно раді й сумували за цією зміною, бо вони розуміли, що щось важливе відбувається, коли птахи покидають місця свого вічного проживання.
На левадах, де глибоко в землі були купанки для чайок, зараз можна було ходити в черевиках, оскільки вода зникла. Дикі качки також покинули гнізда і полетіли шукати водні резервуари.
Але весною, коли чайки поверталися, їх приймали з великим захопленням. Кожен, хто мав леваду, намагався створити копанку для цих птахів. Це стало символом єдності між людьми та природою.
Особливий момент відзначався на Захаровій леваді, де збиралися всі чайки. Це було своєрідним подякою від птахів за теплоту та гостинність, яку надав Захар. Він відпускав їх на інші левади, показуючи, що птахи можуть вибирати своє місце для гніздування.
Люди розуміли, що їхні дії впливають на природу, і співіснування з природою було важливою частиною їхнього життя. Ця єдність між людиною та природою робила їхнє життя більш гармонійним і сповненим.