Прочитайте джерело про життя козаків на Січі та дайте відповіді на
питання:
Життя запорізьких козаків у самій Січі й життя в зимівниках та бурдюгах
значно різнилися одне від одного. В Січі жили нежонаті козаки: січовики за
своїм життям і чистотою звичаїв, згадує очевидець, вважали себе
мальтійськими кавалерами, тому зовсім не допускали в Січ жінок, будь вона
навіть матір’ю чи сестрою або сторонньою для козака жінкою.
Отже, в Січі жили виключно нежонаті козаки, що звали себе, на відміну від
жонатих, лицарями й товаришами. Тут частина їх розташовувалася по
тридцяти восьми куренях у Січі, а частина поза нею, у власних хатах;
відповідно частина харчувалася за військовим столом, але загалом життя тих
і тих було однаковим.
Звичайне повсякденне життя запорізьких козаків у Січі складалося
наступним чином. Козаки вставали до схід сонця, відразу вмивалися
холодною джерельною чи річковою водою, далі молилися Богу і за якийсь
час після цього сідали за стіл до гарячого сніданку. Час від сніданку до обіду
козаки проводили по-різному: хто об’їжджав коня, хто оглядав зброю, хто
вправлявся у стрілянні, хто лагодив одяг, хто просто лежав на боці,
попахкував люлькою-носогрійкою, розповідаючи про власні подвиги на війні
чи слухаючи розповіді інших, або викладав плани нових походів. Рівно о 12
годині курінний кухар вдаряв по казанові, і на цей звук кожен козак поспішав
до свого куреня на обід. Обід в кожному курені готував окремий кухар з
помічниками, невеликими хлопцями, обов’язком яких було приносити воду в
курінь і тримати в чистоті казани й посуд. Страву готували у великих мідних
або чавунних казанах, що чіплялися за допомогою залізних гачків на кабиці в
сінях кожного куреня, й варили тричі на день на всіх наявних у курені козаків.
На стіл звичайно ставили соломаху, або саломат, тобто густо зварене на воді
житнє борошно; тетерю, тобто не дуже густо зварене на квасі житнє борошно
чи пшоно; щербу — так само рідко зварене борошно на риб’ячій юшці.
Очевидець Василь Зуєв про їжу запорізьких козаків каже, що вони вживали
тетерю й братко; тетерею називали пшоняну кашу, до якої під час кипіння
додавали кисле житнє тісто; круту тетерю їли з риб’ячою юшкою, жиром,
молоком чи звичайною водою; братко — також пшоняна каша з додатком,
замість кислого житнього, пшеничного чи якогось іншого прісного тіста. Якщо
ж козаки крім звичайної їжі хотіли поласувати м’ясом, дичиною, рибою,
варениками, сирниками, гречаними галушками з часником чи ще чимось
подібним, то складали для цього артіль, збирали гроші й купували на них
продовольство й передавали його курінному кухареві. Крім названих страв
козаки вживали також рубці, свинину: «свинячу голову до хріну та локшину
на переміну», мамалигу — тісто з проса чи кукурудзи, котру їли з бринзою,
солоним овечим сиром, чи з пастремою, тобто висушеною на сонці
бараниною, й загреби — коржі, назва яких походить від того, що їх клали в
напалену піч і загрібали попелом і гарячим вугіллям.
1. Що визначало суворий побут козаків?
2. Назвіть традиційні страви, які готували на Січі.
Ответы
Відповідь:
Суворий побут козаків на Січі визначався деякими особливостями:
Відсутність жінок: У Січі жили виключно нежонаті козаки, і вони дотримувалися суворих заборон щодо присутності жінок на території Січі. Жінки, навіть матері чи сестри, були заборонені для козаків.
Життя в куренях: Козаки розташовувалися в різних куренях у межах Січі, і кожен курінний куріння готував свої страви.
Розподіл обов'язків: Кожен день починався з ранкової молитви, після чого козаки займалися різними обов'язками, такими як догляд за конями, огляд зброї, стрільба, лагодження одягу тощо.
Щодо традиційних страв, які готували на Січі, ось деякі з них:
Соломаха: Густо зварене на воді житнє борошно.
Тетеря: Житнє борошно, яке зварювалось на квасі та подавалося у різних варіантах, включаючи щербу.
Братко: Пшоняна каша з різними додатками, такими як солоне житнє чи пшеничне тісто.
Рубці: Свиняча голова та м'ясо.
Мамалига: Тісто з проса чи кукурудзи, зазвичай подавалася з бринзою чи пастремою (висушеною бараниною).
Гречані галушки: Галушки, приготовані з гречки та зазвичай подавалися з часником.
Загреби: Коржі, які пекли в печі і загрібали попілом і гарячим вугіллям.
Ці страви були важливою частиною козацького харчування та створювали базовий раціон козаків на Січі.
Відміть мою відповідь як найкращу, допоможи розвиватися акаунту!
Вивчай історію це круто! Бажаю успіхів!